61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
20.06.2017 Справа №905/851/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ОСОБА_3”, м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДПА”, м. Донецьк
про стягнення заборгованості в сумі 1699007,66 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 за довіреністю,
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДПА”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1599886,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012 в частині сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 1599886,93 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2017 порушено провадження по справі №905/851/17.
04.05.2017 через канцелярію суду позивач надав заяву про збільшення позовних вимог №330-04/17 від 28.04.2017, в якій останній просив суд збільшити розмір позовних вимог на суму 99120,73грн. у зв'язку з несплатою боржником рахунку - фактури №LC6036-11/11/60-098 від 03.04.2017 зі строком сплати 10.04.2017 та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1699007,66 грн.
Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає збільшення позовних вимог.
Відповідачем до канцелярії суду наданий відзив на позовну заяву від 22.05.2017, в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що має заборгованість перед позивачем у вказаній сумі, однак, у зв'язку з настанням з 14.04.2014 форс-мажорних обставин (проведення антитерористичної операції) у відповідача відсутня можливість виконати умови договору фінансового лізингу, при цьому зобов'язання припинились неможливістю його виконання відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України. В докази чого надав Сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 5649 від 30.12.2015.
Ухвалою господарського суду від 23.05.2017 на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.
В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
16.02.2012 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" (далі - Лізингодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДПА" (далі - Лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №LC6036-11/11 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Лізингодавець на підставі договору поставки товару (надалі - «Договір поставки товару») зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток №2 до цього Договору) (надалі - «Предмет лізингу»), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
Згідно з п.п. 1.4., 1.6., 1.7. Договору місце передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу визначається у Договорі поставки товару №РС6036-11/11 від 16 лютого 2012 року. Строк лізингу складається з Періодів лізингу у кількості 60 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього Договору та додатків до нього. На підставі ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - долар США (надалі - «грошовий еквівалент іноземної валюти»). Зобов'язання за цим Договором попередньо визначаються в грошовому еквіваленті іноземної валюти та перераховуються у гривню в порядку, визначеному окремими положеннями цього Договору.
Умовами п.п. 4.1. - 4.5. Договору визначено, що Лізингоодержувач за цим Договором сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу та поточні лізингові платежі. Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу за періоди: з моменту виникнення заборгованості до настання першого періоду лізингу за ставкою LІВОR ЗМ плюс 8% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 «Визначення» Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.
Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця (надалі - «Комісія Лізингодавця»). До настання першого періоду лізингу, визначеного за правилами пункту 5.4. Загальних умов (Додаток 4 до цього Договору), Лізингоодержувач сплачує тільки відсотки за фінансування, розраховані від заборгованості Лізингоодержувача згідно пункту 3.1. цього Договору у гривні та за ставкою, визначеною в пункті 4.2. цього Договору.
Розмір Комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п.4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту. Комісія Лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача згідно даних колонки D Графіку (Додаток 1 до Договору). При цьому, якщо в межах певного періоду лізингу сума, що ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача, в гривнях, виявиться меншою за суму, зазначену у колонці D Графіку (Додаток 1 до Договору), то при визначенні комісії у гривнях застосовується така фактично розрахована сума, а не сума зазначена в колонці D Графіку. У разі якщо в певних періодах лізингу сума, що ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача, розрахована в гривнях, була меншою за суму, зазначену у колонці D Графіку (Додаток 1 до Договору), то після закінчення строку лізингу (у останній лізинговий період) Сторони здійснюють перерахунок (переоцінку) вартості Предмета лізингу в бік її зменшення про що складають та підписують Акт переоцінки вартості Предмета лізину та Розрахунок коригування вартісних та кількісних показників до податкової накладної (останній документ підписується відповідно до положень податкового законодавства, чинного на момент такої переоцінки).
Відповідно до п.п. 4.5. - 4.8. Договору перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за Курсом продажу плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку (якщо сплата такого збору передбачена чинним законодавством України), та комісія АТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.uа.
Оплата всіх платежів за цим Договором здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.
Лізингоодержувач одночасно зі сплатою авансового лізингового платежу сплачує адміністративну комісію за організацію правочину в розмірі 13970,88 гривень. Адміністративна комісія не входить до складу лізингових платежів та в будь-якому випадку не підлягає поверненню Лізингоодержувачу.
Всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (Додаток 4 до цього Договору), а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність в яких може виникнути у Лізингоодержувача, оплачуються Лізингоодержувачем окремо за тарифами Лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.uа.
Згідно з п. п. 5.1., 5.3., 5.4. Додатка №4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок Лізингодавця.
Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.
У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати рахунок самостійно.
Лізингоодежувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодежувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 10 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.
Умовами п. п. 6.1., 6.3. Додатка № 4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) Лізингодавець має право змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):
- у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7. Договору сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LІВОR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7. Договору сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LІВОR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.
- у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом ОСОБА_3 та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.
- у разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.
- в інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним. Змінений за правилами п. 6.1. та п. 6.2. цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Пунктом 8.1.4. додатку №4 до Договору передбачений обов'язок Лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з п. 8.1. Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Так, специфікацією (Додаток № 2 до договору, що є його невід'ємною частиною) від 14.02.2012, підписаною сторонами у справі, визначено, що предметом лізингу є ламінатор Simplex SL mod. 1300, новий, 2012 р.в., ціна якого з ПДВ складає 2794176,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування предмет лізингу, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі предмету лізингу від 28.03.2012 року.
Матеріали справи свідчать, що у відповідності з умовами договору позивачем були виписані відповідачу рахунки - фактури на оплату лізингових платежів на загальну суму 1699007,66 грн., зокрема:
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/44-065 (акт виконаних робіт) від 01.12.2015р. на суму 97691,56 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/45-067 (акт виконаних робіт) від 04.01.2016р. на суму 97643,01 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/46-069 (акт виконаних робіт) від 01.02.2016р. на суму 103459,16 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/47-071 (акт виконаних робіт) від 01.03.2016р. на суму 108792,36 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/48-073 (акт виконаних робіт) від 01.04.2016р. на суму 104524,95 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/49-075 (акт виконаних робіт) від 04.05.2016р. на суму 99577,98 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/50-077 (акт виконаних робіт) від 01.06.2016р. на суму 98805,37 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/51-079 (акт виконаних робіт) від 01.07.2016р. на суму 96804,93 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/52-081 (акт виконаних робіт) від 01.08.2016р. на суму 96042,22 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/53-083 (акт виконаних робіт) від 01.09.2016р. на суму 100741,09 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/54-085 (акт виконаних робіт) від 03.10.2016р. на суму 99228,23 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/55-087 (акт виконаних робіт) від 01.11.2016р. на суму 96980,27грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/56-089 (акт виконаних робіт) від 01.12.2016р. на суму 96432,30 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/57-091 (акт виконаних робіт) від 03.01.2017р. на суму 101896,58 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/58-094 (акт виконаних робіт) від 01.02.2017р. на суму 100843,75 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/59-096 (акт виконаних робіт) від 01.03.2017р. на суму 100423,17 грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/60-098 (акт виконаних робіт) від 03.04.2017р. на суму 99120,73 грн.
Вказані рахунки-фактури були направлені відповідачу на його електронну адресу, зазначену в Договорі, а саме: fin@dpa.com.ua, що узгоджується з умовами п. 5.3. Додатку № 4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу). Докази направлення містяться в матеріалах справи.
Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору, зокрема п. п. 5.1. - 5.5., п. 8.1.4. Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) належним чином не виконав свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього за період з грудня 2015 року по квітень 2017 року виникла заборгованість у сумі 1699007,66грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Положеннями ст. 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» №723/97-ВР від 16.12.1997 року (далі - Закон України) за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Приписами ч. 2 ст. 11 вказаного Закону України визначені обов'язки Лізингоодержувача, зокрема: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі та інші обов'язки.
Статтею 16 Закону України передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Строки та порядок сплати лізингових платежів узгоджено сторонами у Додатку № 4 до Договору, зокрема в п. 5.3. Договору. Так, вказаним пунктом передбачено, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати рахунок самостійно.
Матеріалами справи підтверджений факт направлення позивачем згідно умов п. 5.3. Договору рахунків-фактур, що наявні в матеріалах справи на електронну адресу відповідача, зазначену в Договорі.
При цьому як вбачається з наданих позивачем роздруківок про направлення рахунків електронною поштою, вказані рахунки були направлені відповідачу відповідно в день складання рахунків, крім рахунку - фактури № LC6036-11/11/57-091 (акт виконаних робіт) від 03.01.2017, який був направлений 04.01.2017.
З врахуванням умов п. 5.3. Додатка № 4 до Договору відповідач зобов'язаний був провести оплату поточних лізингових платежів за рахунком-фактурою:
- №LC6036-11/11/44-065 (акт виконаних робіт) від 01.12.2015 у строк до 08.12.2015,
- № LC6036-11/11/45-067 (акт виконаних робіт) від 04.01.2016 у строк до 08.01.2016,
- № LC6036-11/11/46-069 (акт виконаних робіт) від 01.02.2016 у строк до 08.02.2016,
- № LC6036-11/11/47-071 (акт виконаних робіт) від 01.03.2016 у строк до 09.03.2016 (оскільки 08.03.2016 - вихідний день),
- № LC6036-11/11/48-073 (акт виконаних робіт) від 01.04.2016 у строк до 08.04.2016;
- № LC6036-11/11/49-075 (акт виконаних робіт) від 04.05.2016 у строк до 10.05.2016 (оскільки 08.05.2016 та 09.05.2016 - вихідні дні);
- № LC6036-11/11/50-077 (акт виконаних робіт) від 01.06.2016 у строк до 08.06.2016;
- № LC6036-11/11/51-079 (акт виконаних робіт) від 01.07.2016 у строк до 08.07.2016;
- № LC6036-11/11/52-081 (акт виконаних робіт) від 01.08.2016 у строк до 08.08.2016;
- № LC6036-11/11/53-083 (акт виконаних робіт) від 01.09.2016 у строк до 08.09.2016;
- № LC6036-11/11/54-085 (акт виконаних робіт) від 03.10.2016 у строк до 10.09.2016 (оскільки 08.10.2016 та 09.10.2016 - вихідні дні);
- № LC6036-11/11/55-087 (акт виконаних робіт) від 01.11.2016 у строк до 08.11.2016;
- № LC6036-11/11/56-089 (акт виконаних робіт) від 01.12.2016 у строк до 08.12.2016;
№ LC6036-11/11/57-091 (акт виконаних робіт) від 03.01.2017 у строк до 10.01.2017 (оскільки 08.01.2017 та 09.01.2017 - вихідні дні);
- № LC6036-11/11/58-094 (акт виконаних робіт) від 01.02.2017 у строк до 08.02.2017;
- № LC6036-11/11/59-096 (акт виконаних робіт) від 01.03.2017 у строк до 09.03.2017, (оскільки 08.03.2017 - вихідний день);
- № LC6036-11/11/60-098 (акт виконаних робіт) від 03.04.2017 у строк до 10.04.2017 (оскільки 08.04.2017 та 09.04.2017 - вихідні дні).
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не здійснив оплату поточних лізингових платежів за виписаними на оплату рахунками згідно умов Договору.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати поточних лізингових платежів, а також доведено порушення відповідачем строку їх оплати, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 1699007,66грн. підтверджується виписаними на оплату рахунками-фактурами, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДПА" заборгованості в сумі 1699007,66 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7.1. Договору сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов'язання або невиконання своїх обов'язків за Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) та їх наслідків. До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов'язків за Договором.
Сторони зобов'язані письмово, не пізніше 48 годин з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього Договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом (п.7.2. Договору).
Сертифікатом Торгово-промислової палати України №5649 від 30.12.2015 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчені форс-мажорні обставини, зокрема акти тероризму на території м. Донецька та Донецької області за договором фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012, в тому числі щодо сплати лізингових платежів, які унеможливили виконання договору з 14.07.2014 та станом на 30.12.2015 тривають.
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до речення 2 ч. 2 ст. 218 ГК України суб'єкт господарювання несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Відповідно до пункту 2 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Отже, законодавець визначає, що при настанні обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, сторони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором. При цьому, такі обставини повинні відповідати наступним критеріям: 1) ця обставина має бути надзвичайною і невідворотною обставиною за даних умов здійснення господарської діяльності, тобто попри те, що факт її настання можливо припустити, час, місце, тривалість, наслідки такої обставини передбачити неможливо; 2) ця обставина повинна знаходитися поза контролем сторони і не бути пов'язаною з її діями; 3) сторона не могла своїми розумними діями запобігти або здолати цю перешкоду; 4) має бути присутнім причинно-наслідковий зв'язок між настанням такої обставини і неможливістю виконати зобов'язання за договором; 5) факт настання такої обставини має бути засвідчений визначеною сторонами компетентною організацією.
Нормами чинного законодавства не передбачено, що обставини непереборної сили (форс-мажору) є підставою для припинення (призупинення) виконання зобов'язань по договору. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Отже, сторони на диспозитивних підставах можуть визначити в договорі, що у випадку настання форс-мажорних обставин зобов'язання призупиняється на строк їх дії або взагалі сторона звільняється від подальшого виконання зобов'язань.
Однак, договором фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012 не передбачено, що обставини непереборної сили (форс-мажору) є підставою для припинення (призупинення) виконання зобов'язань по договору, крім цього, доказів сповіщення позивача протягом 48 годин з моменту настання обставин непереборної сили (невиконання п.7.2 договору) відповідачем суду також не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.
У зазначених правових нормах такої окремої підстави припинення зобов'язання, як настання подій, які є надзвичайними і невідворотними обставинами, не передбачено. Разом з тим, оскільки виконання зобов'язання може виявитися неможливим, зокрема, у зв'язку з дією обставин непереборної сили, за які жодна із сторін не відповідає, то у такому випадку зобов'язання може припинитися відповідно до ст. 607 ЦК України.
Однак, зважаючи на те, що грошові кошти є родовими речами і відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦК України є замінними, суд зауважує, що неможливість виконання грошового зобов'язання, навіть внаслідок непереборної сили, не може бути підставою для припинення такого зобов'язання відповідно до ст. 607 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, у Відповідача виникло грошове зобов'язання, а тому його посилання на те, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, що припиняє зобов'язання і є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення відповідача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ОСОБА_3”, м. Київ до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДПА”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1699007,66 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДПА” (юридична адреса: 83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9; адреса для листування: 04214, м.Київ, а/с 64; код ЄДРПОУ 32123193) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 ОСОБА_3” (04073, м.Київ, ОСОБА_5, 9, корп.5, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість в сумі 1699007,66грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 25485,11грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 20.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 26.06.2017.
Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2017.
Суддя Г.Є. Курило