20 червня 2017 року Справа № 904/11047/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Погребняка В.Я.,
суддів:Панової І.Ю., Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргуАрбітражного керуючого, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство по оцинкуванню труб "Комінметінвест" Штельманчука Михайла Сергійовича
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року
у справі № 904/11047/15 господарського суду Дніпропетровської області
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство по оцинкуванню труб "Комінметінвест"
пробанкрутство,
за участю представників сторін:
від Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - Злотківська І.Г., довіреність № 10/00-16 від 03.04.2017 року,
арбітражний керуючий Штельманчук М.С., посвідчення № 194 від 28.02.2013 року,
від арбітражного керуючого Штельманчука М.С. - ОСОБА_6, довіреність № 5217 від 11.04.2017 року,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 904/11047/15 (суддя - Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство по оцинкуванню труб "Комінметінвест", провадження у справі припинено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року у справі № 904/11047/15 (головуючий суддя - Білецька Л.М., суддя - Парусніков Ю.Б., суддя - Верхогляд Т.А.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 904/11047/15 скасовано, справу направлено на розгляд по суті до місцевого господарського суду.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року арбітражний керуючий Штельманчук М.С. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року у справі № 904/11047/15 скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 904/11047/15.
В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/11047/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Поляков Б.М. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2017 року в матеріалах справи).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.06.2017 року касаційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство по оцинкуванню труб "Комінметінвест" Штельманчука Михайла Сергійовича прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2017 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представника ПАТ "Банк Форум" та арбітражного керуючого Штельманчука С.М., дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство по оцинкуванню труб "Комінметінвест" (далі - ТОВ СПОТ "Комінметінвест") відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону про банкрутство.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2016 року у справі № 904/11047/15 ТОВ СПОТ "Комінметінвест" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців; ліквідатором ТОВ СПОТ "Комінметінвест" призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 904/11047/15 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ СПОТ "Комінметінвест" з вимогами наступних кредиторів: ОСОБА_8 - 2 436, 00 грн. (1 черга), 127 996 906, 27 грн. (4 черга); ПАТ "Банк Форум" - 2 436, 00 грн. (1 черга), 87 553 912, 78 грн. (4 черга), 6 682 659, 57 грн. (6 черга).
07.02.2017 року до господарського суду ліквідатором подано для затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року у справі № 904/11047/15 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ СПОТ "Комінметінвест"; ліквідовано юридичну особу - ТОВ СПОТ "Комінметінвест"; провадження у справі припинено.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення процедури ліквідації ліквідатор банкрута здійснив всі заходи, передбачені ст. 41 Закону про банкрутство. За результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, що є підставою для прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що має місце невідповідність даних, зазначених у матеріалах справи щодо активів боржника, первинним бухгалтерським документам, актам інвентаризації, проміжному ліквідаційному балансу і даних зазначених у ліквідаційному звіті і ліквідаційному балансі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам процесуального закону та підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо. Про час та місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.
Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс і припиняючи провадження по справі про банкрутство, господарський суд повинен дати належну оцінку здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.
Відповідно до п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що з проміжного ліквідаційного балансу боржника від 10.12.2015 року та затвердженого рішенням учасника боржника № 1412/15 від 14.12.2015 року вбачається, що кредиторська заборгованість складає 198 047, 00 тис. грн.; оборотні та необоротні активи складають 73, 9 тис. грн. За актом від 12.03.2016 року після звірення розрахунків за період з 01.01.2016 року по 01.03.2016 року позитивне сальдо становить 8825, 62 грн. Так само ця сума відображена і у акті інвентаризації здійснення розрахунків з дебіторами і кредиторами.
Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції вказав на те, що судом першої інстанції не враховано ч.1 ст. 46 Закону про банкрутство та в порушення ст. 43 ГПК України не встановлено чому до ліквідаційної маси було включено тільки дебіторську заборгованість в сумі 10 242, 10 грн. з урахуванням того, що в проміжному ліквідаційному балансі було відображено оборотні та необоротні активи боржника на суму 73, 9 тис. грн.
Таким чином, судом апеляційної інстанції вказано, що ряд активів виявився не відображеним і не врахованим у даних бухгалтерського обліку, що унеможливлює достеменне визначення складу активів і пасивів боржника.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором під час ліквідаційної процедури повернуто з державних органів заборгованість у розмірі 10 242, 10 грн., з яких 8 825, 62 грн. дебіторська заборгованість з податку на прибуток та 1 416, 48 грн. сума залишку коштів передоплати.
Разом з тим, як вбачається з відомостей відображених в додатку до проміжного ліквідаційного балансу, ліквідатором до активу банкрута також віднесено оплату ТОВ "ЮА "Абсолют" в рахунок погашення заборгованості за договором № БВ 38-1509/15-1/1 від 23.09.2015 року в сумі 1000, 00 грн.
Однак, як вірно вказано судом апеляційної інстанції, у звіті та ліквідаційному балансі не відображені відомості щодо грошових коштів в сумі 1000, 00 грн., що отримані від ТОВ "ЮА "Абсолют".
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вказав на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу товариства ТОВ СПОТ "Комінметінвест", оскільки не з'ясував виконання ліквідатором всіх передбачених Законом про банкрутство заходів щодо проведення ліквідаційної процедури.
В зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції правомірно ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2016 року у справі № 904/11047/15 та направив справу до господарського суду Дніпропетровської області.
Щодо висновку апеляційного господарського суду про неврахування зареєстрованого пайового капіталу в розмір 4 000 000, 00 грн. у ліквідаційному балансі та ліквідаційному звіті, як активу, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає таке.
Відповідно до ст. 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. ч 1, 4 ст. 144 Цивільного кодексу України Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.
Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.
Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.
Отже, якщо грошові кошти, що були передані учасникам Товариства до статутного капіталу були використані Товариством під час здійснення господарської діяльності та під час проведення ліквідаційної процедури не існували, то за таких обставин статутний капітал є пасивом на балансі Товариства та не може бути включено до ліквідаційного балансу банкрута.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами вчинених дій, ліквідатором не було виявлено жодних додаткових активів, ніж ті що включені до ліквідаційної маси.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків щодо неврахування зареєстрованого пайового капіталу в розмір 4 000000, 00 грн. у ліквідаційному балансі та ліквідаційному звіті.
Однак, вказана обставина не може бути підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки не потягнула за собою прийняття невірного рішення в цілому.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу судів попередніх інстанцій на таке.
Відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Судом першої інстанції в ухвалі від 22.03.2016 року зазначено, що до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до банкрута наступних кредиторів:
- ОСОБА_8 в розмірі 127 999 342, 27 грн.
- ПАТ "Банк Форум" в розмірі 99 825 745, 86 грн.
Вказаною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ СПОТ "Комінметінвест".
Разом з тим, матеріали судової справи № 904/11047/15 не містять заяви про визнання кредиторських вимог ОСОБА_8 та ПАТ "Банк Форум" до ТОВ СПОТ "Комінметінвест", так само як і ухвал господарського суду першої інстанції про визнання вище вказаних кредиторських вимог.
В порушення ст.ст. 23, 95 Закону про банкрутство та п. 2.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, суд першої інстанції вказані матеріали ні до суду апеляційної інстанції, ні до суду касаційної інстанції не надіслав, що підтверджується змістом супровідних листів № 904/11047/15/11543/17 від 06.03.2017 року та № 904/11047/15/6070/17 від 26.04.2017 року. Відомості про формування заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника в окремі томи справи також відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство по оцинкуванню труб "Комінметінвест" Штельманчука Михайла Сергійовича залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року у справі № 904/11047/15 залишити без змін.
Головуючий: Погребняк В.Я.
Судді:Панова І.Ю.
Поляков Б.М.