ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.06.2017Справа № 910/14369/16
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» про заміну боржника у виконавчому провадженні
По справі № 910/14369/16
За позовом ДоLACTOPUR I LACTOPUR INC Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт»
Простягнення 312 000 дол.США, що еквівалентно 7 740 431,71 грн
Суддя Спичак О.М.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Вініченко М.В. - по дов.
від відповідача (заявника): не з'явився
LACTOPUR INC звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДЕКСПОРТ» про стягнення 312 000 дол.США, що еквівалентно 7 740 431,71 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 позовні вимоги LACTOPUR INC задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» (01001, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.32 В, ЄДРПОУ 30058730) на користь LACTOPUR INC (2055 Peel Street, Suite 930, Montreal, Quebec, H3A 1V4, Canada, код 423692-1) попередню оплату в сумі 185 400 доларів США, що еквівалентно 4 599 602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, та судовий збір в сумі 2781 доларів США; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 р. у справі №910/14369/16 в частині стягнення попередньої оплати та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 (у складі колегії суддів: Руденко М. А. - головуючого, Пономаренка Є. Ю., Дідиченко М. А.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 залишено без змін.
11.01.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/14369/16 від 26.09.2016, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року, видано наказ.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 910/14369/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
16.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.
Ухвалою від 19.06.2017р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» призначено до розгляду на 26.06.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2017р. проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» надав заперечення та просив суд відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання 26.06.2017р. не з'явився, проте, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду заяви.
Вказане клопотання було розглянуто та відхилено судом з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення питання щодо наявності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт», а отже, неявка представника заявника не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заяву відповідача про заміну боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-трас», суд дійшов щодо її необґрунтованості та залишення без задоволення. При цьому, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 ст.25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України стосовно прав сторін у судовому процесі. (п.1.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 121-4 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У розумінні ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України , так і згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, наведені норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною боржника в зобов'язанні.
Обґрунтовуючи заяву про заміну сторони заявник посилався на те, що 14.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст» (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу.
За умовами п.1.1 вказаного правочину первісний боржник переводить на нового боржника, а новий боржник приймає на себе борг (грошове зобов'язання) в сумі 185 400 дол.США, що еквівалентно 4 599 602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, що виник з контракту №19/15 від 06.03.2015р., а також борг по сплаті судового збору в сумі 2781 дол.США, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016р. по справі №910/14369/16р.
Договір від 14.06.2017р. згідно п.6.1 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками контрагентів і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Проте, суд не приймає вказаний правочин в якості належного доказу заміни боржника, що могло б бути підставою для здійснення судом процесуального правонаступництва у відповідності до приписів ст.25 Господарського процесуального кодексу України.
Наразі, суд зазначає, що за приписами ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, з наведеного вбачається, що вимогами чинного законодавства України допускається заміна зобов'язаної сторони (боржника) лише за наявності відповідної згоди кредитора.
Проте, наразі, в матеріалах справи відсутні докази надання LACTOPUR INC згоди на заміну боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст» у зобов'язанні щодо сплати заборгованості в сумі 185 400 дол.США, що еквівалентно 4 599 602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, яка виник з контракту №19/15 від 06.03.2015р., а також боргу по сплаті судового збору в сумі 2781 дол.США, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016р. по справі №910/14369/16р.
Представником позивача (стягувача) у судовому засіданні 26.06.2017р. обставини щодо надання згоди на заміну боржника заперечувались.
Тобто, за висновками суду договір про переведення боргу від 14.06.2017р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст», не свідчить про заміну боржника у зобов'язанні у порядку, який передбачено ст.520 Цивільного кодексу України, а отже, не є підставою для здійснення процесуального правонаступництва у відповідності до ст.25 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, судом прийнято до уваги, що за договором про переведення від 14.06.2017р. відповідачем передано, а новим боржником прийнято зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 185 400 дол.США, що еквівалентно 4 599 602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, яка виник з контракту №19/15 від 06.03.2015р., а також боргу по сплаті судового збору в сумі 2781 дол.США, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016р. по справі №910/14369/16р.
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту зобов'язання виникають, в тому числі, з рішення суду.
Зі змісту судового рішення по справі №910/14369/16 вбачається, що фактично з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» стягнуто попередню оплату в сумі 185 400 дол.США в порядку задоволенням вимог покупця про повернення суми попередньої оплати на підставі приписів ст.693 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання (про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 16.09.2014р. по справі №921/266/13-г/7 та від 01.07.2015р. по справі № 910/14120/14).
Тобто, у даному випадку відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст» вчинено заміну боржника у зобов'язанні, яке виникло з рішення суду про стягнення попередньої оплати та судового збору.
Однак, заміна сторони (стягувача, боржника) за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 19.08.2014 р. по справі №3-56гс14 та постанові від 05.04.2017р. Вищого господарського суду України по справі №925/125/14.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.86, 25, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви №16-06 від 16.06.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» про заміну сторони.
Суддя Спичак О.М.