22.06.2017 Справа № 904/4933/17
За позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
про відшкодування збитків обумовлених самовільними використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів у розмірі 87 309, 40 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 9 від 30.09.16 р.;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - ОСОБА_3, довіреність № 3-418/0/261-17 від 24.01.17 р.
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград про відшкодування збитків обумовлених самовільними використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів у розмірі 87 309, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, внаслідок самовільного використання підземних вод, у зв'язку з чим, державі нанесені збитки у розмірі 87 309,40 грн.
Ухвалою господарського суду від 26.04.2017 року порушено провадження у справі. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро.
Відповідач надав відзив на позов згідно якого в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що для недопущення завдання шкоди, відповідачем за 6 місяців було здійснено оплату за спеціальне використання поверхневих вод. Крім того, відповідач зазначає, що ним було здано податкову декларацію за 2014 рік та 1 квартал 2015 та сплачено податки за спеціальне використання поверхневих та підземних вод. Відповідач вважає, що сам лише факт водокористування без дозволу на спеціальне водокористування не є підставою для застосування Методики.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання на з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011 «Про Положення про Державну екологічну інспекцію України», Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 «Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України», а також відповідним положенням про Державну екологічну інспекцію в області, яке затверджується наказом Державної екологічної інспекції України.
Так, відповідно до п.п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011 №136 (Далі - Положення), Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Згідно з п. 6 вказаного Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (лляних, баластних, зворотних, поверхневих), тощо; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.11.2011, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.
Відповідно до п.п.4.2, 6.11 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди №429 від 04.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1347/20085 від 25.11.2011, Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області має право:
- здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.
Отже, вищенаведені норми законодавчих актів підтверджують, що саме Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області має право здійснювати державний контроль в сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства, обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, а у випадку виявлення порушень вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, які завдані порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 04.07.2016р. по 20.07.2016р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №435-П від 22.06.2016р. та направлення на проведення позапланової перевірки № 4-4152-8-3 від 22.06.2016р., повідомлення №4-41-53-8-3 від 22.06.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України.
За результатами проведення перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ДП "НВО"Павлоградський хімічний завод" (а.с.13-33). Актом перевірки встановлено, що в період з 02.10.2014 року по 02.04.2015 року підприємство використовувало поверхневу воду з р. Вовча та підземну воду з артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44,48 Водного кодексу України.
Перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства проведено у присутності уповноважених осіб відповідача, якими підписано ОСОБА_4 перевірки та отримано його примірник.
Позивач стверджує, що розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №767/16783 від 14.08.2009 із змінами та доповненнями, яка є чинною.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №4-5104-8-3 від 01.08.2016р. про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 87 309,40 грн. (а.с34).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково - обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (ст. 2 Водного Кодексу України).
Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища. (ч.1,2,3,5 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Держекоінспекція та її територіальні органи здійснюють державний контроль за станом охорони та раціонального використання вод, проведення заходів з охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та вичерпання, роботи очисних та інших водоохоронних споруд, з яких здійснюється скидання зворотних вод усіх категорій, дотримання встановленого режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах відповідно до законодавства. (п.24 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами визначається, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. № 465).
Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 46 Водного кодексу України передбачено, що водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне.
Відповідно до статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Згідно ч.1 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Пунктом 9 ст. 44 Водного кодексу України, ст.ст.16, 21 Кодексу України про надра встановлений обов'язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволів на спецвикористання на користування надрами.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України відповідача складено акт від 04.07.2016-20.07.2016 року.
Згідно довідки підприємства від 06.07.2016 року, в період з 02.10.2014 року по 02.04.2015 року підприємством використано 35198,32 куб.м поверхневої води.
На підставі довідки підприємства від 06.07.2016 року Державною екологічною інспекцією України у Дніпропетровській області відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 по формулі №23 здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання полверхневих вод ДП "НВО"ПХЗ", відповідно до якого загальна сума завданих збитків складає 87 309,40 грн.
Отже, актом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ДП "НВО"ПХЗ" від 04.07.2016-20.07.2016 встановлено, що відповідач в період з 02.10.2014 по 02.04.2015 самовільно без дозволу на спеціальне водокористування використовував поверхневу воду з р. Вовча та підземну воду, що є порушенням вимог ст. 44,49 Водного кодексу України.
Відповідно до п. 2, 6 ч.3 ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод, а також у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено приписи ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Щодо посилань відповідача на те, що підставою для здійснення розрахунку збитків на підставі Методики є перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, то слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 48, ч. 1 ст. 49, ст. 110 ВК України забір води без дозволу на спеціальне водокористування є самостійною підставою для нарахування та відшкодування збитків за п. п. 1.2, 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. № 389, і не поєднується з іншими діями, зокрема забрудненням підземних вод, за яке також встановлено самостійну відповідальність (постанова Верховного Суду України від 3 вересня 2013 р. у справі № 3-26гс13).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають збитки, заподіяні державі в період з 02.10.2014 по 02.04.2015 за використання поверхневих вод з р. Вовча та підземних вод без відповідного дозволу, у сумі 87 309,40 грн.
Щодо посилань відповідача про сплату податків за спеціальне використання поверхневих та підземних вод суд зазначеє наступне.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПК України платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання залежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, куванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 255.3). Порядок нарахування податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води передбачено п. 255.11. ст. 255 ПК України.
Пунктом 255.11.1 передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води. Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної і (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних обсягів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. 255.11.2).
Пунктом 255.11.13 визначено, що у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.255.11.15).
Відповідно до п. 255.11.19 платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
З аналізу наведених норм Закону вбачається, що сплата рентної плати за спеціальне використання води є податковим зобов'язанням суб'єкта господарювання.
Натомість нараховані Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області збитки, заподіяні державі внаслідок порушення і законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, є видом цивільно-правової відповідальності за порушення водного законодавства.
Таким чином, вказані платежі мають різну юридичну природу, різні підстави для обчислення, а відтак сплата податків не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.
Решта заперечень відповідача відхиляється судом за безпідставності.
Згідно із ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем доведено, шляхом надання належних доказів, факт порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 87 309,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (51402, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112) збитки в загальному розмірі 87 309,40 грн., з яких:
- до спеціального фонду Державного бюджету України 26 192,82 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушенні законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду;
- до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 17 461,88 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду;
- до спеціального фонду місцевого бюджету Павлоградської міської ради 43 654,70 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами".
Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (51402, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112) на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код 37988899) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.06.2017
Суддя ОСОБА_4