Ухвала
22 травня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року,
У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 У шлюбі в них народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначала, що ОСОБА_5 не виконує належним чином свої батьківські обов'язки, не бере участі у вихованні дитини, ухиляється від її матеріального забезпечення. Крім того, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, фізично не здатна працювати та отримувати прибуток у зв'язку із чим також потребує матеріальної допомоги. При цьому ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, має стабільний дохід та інших осіб на утриманні немає.
Беручи до уваги зазначене, просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, а також аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року, позовні вимоги
ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26 травня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 травня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Зазначено, що рішення в частині стягнення аліментів в межах місячної суми підлягає негайному виконанню.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення аліментів на її утримання, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її вимог.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення аліментів на утримання дитини не оскаржуються, а тому не підлягають перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги у зв'язку із відсутністю у неї самостійного доходу, при цьому враховуючи матеріальний стан відповідача, а також стан його здоров'я, наявність на його утриманні малолітньої дитини, суд вважав, що такий розмір аліментів має становити 1/6 частини його доходу.
Даний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 84 та ст. ст. 86 і 88 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, не працює та немає самостійного доходу, при цьому ОСОБА_5 офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. При цьому, визначаючи розмір зазначених аліментів, суди попередніх інстанцій врахували майновий стан відповідача, його стан здоров'я, наявність відрахувань з його заробітної плати, пов'язаних зі сплатою аліментів на утримання доньки, законно та обґрунтовано дійшли висновку про стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини всіх доходів відповідача.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди із висновками судів щодо їх оцінки.
Суди попередніх інстанцій вірно визначились з характером спірних правовідносин, правильно застосували норму права, яка підлягає застосуванню, надали оцінку наявним в матеріалах справи доказам, законно та обґрунтовано дійшли висновку про часткове задоволення позову.
Докази і обставини, на які посилається ОСОБА_4 у касаційній скарзі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій, при їх дослідженні і встановленні судами дотримано норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Попович
Л.М.Мазур
Т.О.Писана