Ухвала
31 травня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 26 серпня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у ОСОБА_5 прості іменні акції відкритого акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат» (далі - ВАТ «Броварський побуткомбінат») у кількості
14 095 штук на суму 352 375 грн.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від
28 липня 2010 року визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26 серпня 2009 році, зобов'язано ОСОБА_5 повернути йому сплачені кошти у сумі 352 375 грн, а публічне акціонерне товариство «Банк «Тавріка» (далі - ПАТ «Банк «Тавріка»), як реєстроутримувача публічного акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат» (далі - ПАТ «Броварський побуткомбінат»), зобов'язано здійснити списання з особового рахунку ОСОБА_4 зазначені акції та зарахувати їх на особовий рахунок
ОСОБА_5
На виконання вказаного судового рішення ПАТ «Банк «Тавріка» списало зазначені акції з його рахунку та зарахувало на рахунок
ОСОБА_5, який в свою чергу 25 листопада 2010 року відчужив їх іншим особам.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13 листопада
2012 року скасовано рішення Старобільського районного суду Луганської області від 28 липня 2010 року, закрито провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Враховуючи, що спірні акції вибули із його володіння та були відчужені декілька раз, у зв'язку із чим відсутня можливість встановити кінцевого власника, ОСОБА_4 просив стягнути на підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України з ОСОБА_5, ОСОБА_6 їх вартість в сумі 352 375 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від
06 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою ухвалу апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК Українисуд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до положень ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки прості іменні акції ПАТ «Броварський побуткомбінат», які за договором купівлі-продажу від 26 серпня 2009 року №178/09-Б придбав ОСОБА_4, не повернулися у власність ОСОБА_5, не є спільною сумісною власністю відповідачів, а є власністю позивача.
Даний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.
Судами встановлено, що 26 серпня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «Броварський побуткомбінат» у кількості 14 095 штук на суму 352 375 грн.
У 2010 році дружина продавця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області з позовом про визнання зазначеного договору купівлі-продажу акцій недійсним.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від
28 липня 2010 року було задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ПАТ «Банк «Тавріка». Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 26 серпня 2009 року за № 178/09-Б, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 сплачені ним кошти у сумі 352 375 грн, а ПАТ «Банк «Тавріка», як реєстроутримувача ПАТ «Броварський побуткомбінат», зобов'язано здійснити списання з особового рахунку ОСОБА_4 зазначені акції та зарахувати їх на особовий рахунок
ОСОБА_5
На виконання вказаного судового рішення ПАТ «Банк «Тавріка» списало зазначені акції з рахунку ОСОБА_4 та зарахувало на рахунок ОСОБА_5, який 25 листопада 2010 року відчужив їх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в свою чергу відчужили їх іншим особам.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13 листопада
2012 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від
28 липня 2010 скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_4 просив стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 вартість спірних іменних акцій ВАТ «Броварський побуткомбінат» у кількості 14 095 штук, які вибули з його володіння, на підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Правові підстави захисту права власності визначені у главі 29 ЦК України.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу цінних паперів від 26 серпня 2009 року за № 178/09-Б, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, є чинним, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати, що право власності на спірні акції повернулось до ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Беручи до уваги, що відповідачі не є власниками спірних акцій, даний позов не є віндикаційним, законним та обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначилися із характером спірних правовідносин, правильно застосували норму права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від
06 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від
04 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Попович
І.М.Завгородня
Т.О. Писана