16 червня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим,
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, який обґрунтував тим, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_4 23 березня 2007 року укладено кредитний договір № 2007-690/Ф03.7-038, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 45 тис. доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 12,45 % річних, терміном погашення до 11 березня 2032 року. На забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань із погашення кредиту 12 березня 2007 року між позивачем та банком укладено договір поруки № 07-15/228. 18 лютого 2010 року між банком та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору від 23 березня 2007 року № 2007-690/Ф03.7-038. ОСОБА_2 вважає, що внаслідок укладеної між банком та ОСОБА_4 додаткової угоди було збільшено розмір процентів за користування кредитними коштами та збільшено термін дії кредитного договору, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності як поручителя, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.
Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, вважаю за можливе заяву задовольнити.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, відмовляючи у задоволенні позову, обґрунтовано виходив із того, що укладення додаткової угоди 18 лютого 2010 року № 1 між ОСОБА_4 та банком не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки даною угодою не внесено будь-яких змін до кредитного договору в частині збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, основної суми боргу та термінів повернення кредиту.
Доводи заявника у касаційній скарзі стосовно того що, підписавши додаткову угоду, позичальник та банк змінили розмір сум погашення щомісячних платежів за кредитним договором у бік збільшення, були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували пославшись на наявні у справі докази.
Зокрема, суди обґрунтовано встановили, що в рахунок щомісячних платежів після укладення додаткової угоди були включені прострочена заборгованість за процентами, комісією, які не були сплачені вчасно позичальником. Крім того, після підписання вищевказаної додаткової угоди, розмір процентної ставки за користування кредитом залишився незмінним, термін погашення кредиту та розмір суми, яку повинна повернути ОСОБА_4, не змінилися.
Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2016 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року.
Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Ступак