Ухвала
31 травня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вона працює в дошкільному навчальному закладі комунальної власності ясла-садок № 5 «Топольок»
(далі - ДНЗ № 5) Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області, який до 31 грудня 2014 року перебував на балансі відділу освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області.
Наказом Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації
№ 276 від 30 жовтня 2014 року ДНЗ № 5 було передано на баланс Кам'янсько-Дніпровської міської ради» та, у зв'язку з його реорганізацією, наказом № 306-к від 31 грудня 2014 року «Про припинення трудового договору» ОСОБА_4 було звільнено із займаної посади згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Наказом відділу освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної держаної адміністрації № 023-к від 19 лютого 2015 року «Про визнання таким, що втратив чинність наказ про звільнення працівника», було визнано таким, що втратив чинність наказ № 306-к від 31 грудня 2014 року «Про припинення трудового договору», а ОСОБА_4 поновлено на посаді вихователя ДНЗ № 5 загального розвитку комунальної власності Кам'янсько-Дніпровської міської ради з 31 грудня 2014 року.
Відповідно до розпорядження Кам'янсько-Дніпровської міської ради
№ 6 від 02 січня 2015 року «Про призначення на посаду ОСОБА_4.» останню призначено на посаду вихователя ДНЗ №5 Кам'янсько-Дніпровської міської ради з 02 січня 2015 року.
Враховуючи, що за період роботи з січня 2015 року по липень
2015 року відповідачем не було виплачено індексацію заробітної плати позивача, з урахуванням поданих уточнень, просила стягнути з виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області індексації заробітної плати у розмірі 2 995 грн 05 коп., 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача щодо невиплати належної їй заробітної плати, а також витрати на правову допомогу в сумі 3 900 грн та судові витрати в сумі 700 грн, пов'язані із залученням аудитора.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на користь
ОСОБА_4 2 995 грн 05 коп. індексації заробітної плати за період з січня по липень 2015 року включно.
Стягнуто з виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на користь
ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в сумі 3 900 грн.
Стягнуто з Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 700 грн пов'язані із залученням аудитора.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 02 лютого
2016 року рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК Українисуд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до положень ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не була виплачена індексація заробітної плати за період з січня по липень 2015 року, а тому вона підлягає стягненню з відповідача, оскільки внаслідок реорганізації ДНЗ № 5 відбулася лише зміна підпорядкованості установи відповідача без припинення дії трудового договору, укладеного з позивачем. Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції вважав недоведеними.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 була звільнена з роботи у ДНЗ № 5, який був підпорядкований Кам'янсько-Дніпровській районній державній адміністрації Запорізької області, при цьому відповідно до розпорядження міського голови Кам'янсько-Дніпровської міської ради № 6 від 02 січня 2015 року була прийнята на роботу до відповідача, який в свою чергу виплатив їй індексацію заробітної плати за період роботи з 02 січня 2015 року у встановленому законом розмірі. Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд апеляційної інстанції вважав похідними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав відсутності неправомірних дій відповідача щодо невиплати позивачу вказаної індексації.
Висновок суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.
Встановлено, що ОСОБА_4 з 03 вересня 2009 року працювала на посаді вихователя ДНЗ № 5 «Топольок» відділу освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації.
Наказом № 306-к від 31 грудня 2014 року «Про припинення трудового договору» ОСОБА_4 було звільнено із займаної нею посади згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією закладу, а саме передачі цього закладу на баланс Кам'янсько-Дніпровської міської ради на підставі наказу Кам'янсько-Дніпровської державної адміністрації № 276 від
30 жовтня 2014 року.
Згідно з рішенням Кам'янсько-Дніпровської міської ради № 1 від
23 грудня 2014 року ДНЗ № 5 було передано на баланс виконавчому комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради з 01 січня 2015 року.
Згідно з розпорядженням міського голови Кам'янсько-Дніпровської міської ради № 6 від 02 січня 2015 року ОСОБА_4 призначено на підставі її заяви на посаду вихователя ДНЗ № 5 Кам'янсько-Дніпровської міської ради з 02 січня 2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці» передбачена індексація заробітної плати згідно із чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Так, згіднозі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення »).
Частиною 3 ст. 36 КЗпП Українипередбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення численності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
Враховуючи, що ОСОБА_4 працює у відповідача з 02 січня
2015 року, при цьому останнім було виплачено позивачу індексацію заробітної плати за період з 02 січня 2015 року у розмірі 1 330 грн, що не оспорюється ОСОБА_4, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
При цьому доводи представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про те, що при передачі ДНЗ № 5 з балансу Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області на баланс Кам'янсько-Дніпровської міської ради не відбулося зміни трудового договору, укладеного з позивачем, оскільки наказом відділу освіти, молоді та спору Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації від 19 жовтня 2015 року наказ про звільнення ОСОБА_7 було визнано таким, що втратив чинність, поновлено останню на роботі в ДНЗ № 5 Кам'янсько-Дніпровської міської ради з 31 грудня 2014 року, є безпідставними та спростовуються висновками суду апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що ОСОБА_4 було звільнено 31 грудня 2014 року з ДНЗ № 5 відділу освіти, молоді та спорту Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та прийнято на роботу в ДНЗ № 5 Кам'янсько-Дніпровської міської ради відповідно до розпорядження міського голови № 6 від 02 січня 2015 року. При цьому скасування наказу про звільнення та поновлення особи на роботі відповідно до ст. ст. 232, 235 КЗпП України відноситься виключно до компетенції суду.
Суд апеляційної інстанції вірно визначився із характером спірних правовідносин, правильно застосував норми права, які підлягають застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Попович
Л.М.Мазур
Т.О. Писана