Ухвала
31 травня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності, за касаційною скаргою представника Одеської міської ради - ПоповськоїІнни Петрівни на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року,
У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просив визнати за собою право власності на комплекс технічного обслуговування автомобілів, що складається з чотирьох основних приміщень площею 50,9 кв.м, у тому числі 1-е приміщення 25,0 кв.м, 2-е приміщення 13,2 кв.м, 3-є приміщення 7,8 кв.м, 4-е приміщення 4,9 кв.м, душової 1,5 кв.м, умивальні 1,7 кв.м, туалету 1,7 кв.м, коридору 1,2 кв.м, загальною площею 57, 0 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Київського районного суду від 17 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на комплекс технічного обслуговування автомобілів, що складається з чотирьох основних приміщень площею 50,9 кв.м у тому числі 1-е приміщення 25,0 кв.м, 2-е приміщення 13,2 кв.м, 3-є приміщення 7,8 кв.м, 4-е приміщення 4,9 кв.м, душової 1,5 кв.м, умивальні 1,7 кв.м, туалету 1,7 кв.м, коридору 1,2 кв.м, загальною площею 57,0 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1.
У грудні 2015 року Одеська міська рада подала апеляційну скаргу на заочне рішення Київського районного суду від 17 жовтня 2014 року, яка ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2015 року була залишена без руху, у зв'язку з необхідністю наведення поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на заочне рішення Київського районного суду
м. Одеси від 17 жовтня 2014 року.
У касаційній скарзі представник Одеської міської ради -
Поповська І.П., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах касаційного оскарження, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК Українисуд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до положень ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга Одеської міської ради подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а вказані підстави для поновлення строку визнані судом є неповажними. При цьому є ухвала про закриття апеляційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Київського району м. Одеси, поданої в інтересах держави в особі Одеської міської ради, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 297 ЦПК України є також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Даний висновок суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду у грудні
2015 року із апеляційною скаргою на заочне рішення Київського районного суду від 17 жовтня 2014 року, Одеська міська рада просила поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що він пропущений з поважних причин, зокрема з тих, що про вказане заочне рішення вони дізнались лише з листа управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 11 листопада
2015 року.
Ухвалою апеляційного суду від 16 грудня 2015 року зазначену причину пропуску процесуального строку визнано неповажною, оскільки встановлено, що вона спростовується матеріалами справи, так як апеляційна скарга на зазначене судове рішення була подана ще у грудні 2014 року заступником прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, а тому про вказане судове рішення Одеська міська рада повинна та могла дізнатись при подачі зазначеної апеляційної скарги та отриманні судової кореспонденції з апеляційного суду.
На виконання вимог зазначеної ухвали, Одеською міською радою було направлено заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2014 року, в якій зазначено, що Київською районною прокуратурою м. Одеси було подано апеляційну скаргу в інтересах Одеської міської ради, однак ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 року прийнято відмову від зазначеної апеляційної скарги, яка не була узгоджена із Одеською міською радою.
Визнаючи вказану причину пропуску строку на апеляційне оскарження неповажною, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що неузгодженість прокуратурою Одеської області з Одеською міською радою відмови від апеляційної скарги, поданої в її інтересах, не є поважною причиною пропуску строку на оскарження заочного рішення, а є підставою для касаційного оскарження ухвали суду про прийняття відмови від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження.
Згідно положень з ч. 3 ст. 297 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 297 ЦПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги.
Враховуючи, що Одеською міською радою не зазначено поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2014 року, безпідставне поновлення процесуального строку суперечить загальним принципам цивільного судочинства, при цьому є ухвала про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на вказане судове рішення, поданою в інтересах Одеської міської ради, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Докази та обставини, на які посилається представник Одеської міської ради - ПоповськаІ.П. у касаційній скарзі, були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції, при їх дослідженні і встановленні судом було дотримано норми процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження були допущені порушення норм процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника Одеської міської ради - Поповської Інни Петрівни відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Попович
І.М.Завгородня
Т.О. Писана