Ухвала
іменем україни
20 червня 2017 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурораОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050490001484 щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 355 та ч. 1 ст. 396 КК,
установив:
За вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2014 року ОСОБА_6 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років; за ч. 2 ст. 355 КК - на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 396 КК - на строк 1 рік 6 місяців; а на підставі частин 1, 2 ст. 70 КК за сукупністю злочинів - на строк 5 років. Відповідно до ч. 4 ст. 70 цього Кодексу ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
Цим же вироком засуджено за ст. 118 КК ОСОБА_7 , судові рішення щодо якої в касаційному порядку не оскаржено.
Апеляційний суд Донецької області 29 липня 2016 року скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 й ухвалив новий, яким визнав її винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, і призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, а згаданий вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 - залишив без змін.
На цей вирок прокурор ОСОБА_9 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу. У ній він просив на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, змінити оспорюване рішення в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 355 та ч. 1 ст. 396 КК і звільнити останнього від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Іншими учасниками кримінального провадження вирок апеляційного суду не оскаржено.
Разом із тим, до початку перегляду провадження в порядку касаційної процедури 20 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з прокуратури Донецькоїобласті надійшов лист № 09/2-563вих-17 від 19 червня 2017 року, підписаний прокурором ОСОБА_9 , про відмову ним від своєї касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою сторони обвинувачення, колегія судів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 434 КПК порядок здійснення відмови від касаційної скарги врегульовано ст. 403 вказаного Кодексу. За приписами частини першої цієї норми права особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного розгляду.
Оскільки вирок апеляційного суду не було оскаржено іншими особами, касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора підлягає закриттю в силу ч. 2 ст. 403 КПК.
Керуючись статтями 432, 403, 434, 442 КПК, п. 6 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд
постановив:
Касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2016 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 закрити.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3