Ухвала
іменем україни
19 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Фаловської І.М., Висоцької В.С., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Підприємство «Дружба», третя особа - Херсонська міська рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 вересня 2016 року,
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 квітня 2013 року на території ринку «Дружба» отримав тілесні ушкодження внаслідок падіння великої гілки дерева. Земельна ділянка, на якій сталося травмування позивача, була надана в оренду приватному акціонерному товаристві «Підприємство «Дружба» (далі - ПрАТ «Підприємство «Дружба»). В період з 16 квітня по 07 травня 2013 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні, загальна сума витрат на лікування складає 5 124,63 грн. Крім того, внаслідок отриманих травм позивачу було завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 50 000 грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив стягнути з ПрАТ «Підприємство «Дружба» 5 124,63 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21вересня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що 16 квітня 2013 року позивач перебував по вул. Миру, 20 у м. Херсоні, де під час пориву сильного вітру від дерева, що знаходиться поряд з кіосками на території прилеглій до стадіону «Старт» зі сторони проїзної частини вул. Миру, відірвалась велика гілка, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав травму: забій головного мозку середнього ступеню, забійну рану голови, забій шийного відділу хребта. Вказана обставина була зафіксована актом № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру, який складений Дніпровського районною у м. Херсоні радою, представник ПрАТ «Дружба» до участі у складанні вказаного акта не залучався.
Рішенням Херсонської міської ради від 30 травня 2005 року земельну ділянку, площею 0,2499 га, по вул. Миру у м. Херсоні передано в оренду відкритому акціонерному товариству «Підприємство «Дружба» (далі - ВАТ «Підприємство «Дружба»), правонаступником якого є ПрАТ «Підприємство «Дружба», під розміщення торгівельних рядів строком до 30 травня 2010 року.
18 липня 2005 року між Херсонською міською радою та ВАТ «Дружба» укладено договір оренди названої земельної ділянки, чинність якого продовжено до 30 травня 2015 року. Земельна ділянка виділена в натурі із встановленням меж. Орендовану земельну ділянку передано за відповідним актом. Пунктом 9.2 договору від 18 травня 2005 року передбачено обов'язок орендаря доглядати газони та зелені зони, що знаходяться на орендованій ділянці та прилеглій території, а також вживати заходів із ліквідації бур'янів.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 підпункту 3.1 п. 3 мотивувальної частини).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду
За змістом зазначеної статті право на касаційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.
Згідно з п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року балансоутримувач - спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини).
У розділ 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, передбачено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються як загальні, часткові та позачергові огляди. При цьому під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінію електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ, чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (п. 9.1.11 Правил).
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що спірні зелені насадження як об'єкти благоустрою передавались на баланс відповідача.
Судами вірно встановлено, що в обов'язок відповідача входило лише повідомлення компетентні органи про необхідність видалення зелених насаджень.
Крім того, судами встановлено, що 05 серпня 2008 року, 14 січня 2009 року, 06 квітня 2010 року, 16 квітня 2013 року, 22 квітня 2013 року, 14 травня 2013 року директор ПрАТ «Підприємство «Дружба» звертався до Херсонського міського голови із заявами з приводу обстеження території, яка ним орендується, на предмет знесення аварійних дерев, які ростуть вздовж вул. Миру у м. Херсоні.
Однак будь-яких дій зі сторони органу місцевого самоврядування чи підпорядкованих йому організацій здійснено не було.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна ману юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов вірного висновку, що відсутні правові підстави вважати відповідача балансоутримувачем спірних зелених насаджень.
Як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною та касаційною скаргами звернувся Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, який не був стороною у справі та просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Переглядаючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що вказаним рішенням суду першої інстанції не порушуються права Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, він не є позивачем у справі, а тому не може вимагати задоволення позовних вимог до ПрАТ «Підприємство «Дружба».
Судом першої інстанції, повно і всебічно з'ясовано обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, надані сторонами докази, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд перевірив законність і обґрунтованість встановлених місцевим судом обставин, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини.
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.М. Фаловська
В.С. Висоцька
О.С.Ткачук