Ухвала
іменем україни
19 червня 2017 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ КузнєцовВ.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми банківського вкладу та відсотків,
Під час розгляду справи в апеляційному порядку в судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявив клопотання про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 у зв'язку з укладенням договору уступки права вимоги від 01 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до якого перейшли усі права вимоги які виникли за договором депозитного вкладу від 17 жовтня 2013 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про залишення позовних вимог без розгляду - відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та постановити нову про задоволення клопотання, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишення позовних вимог без розгляду, апеляційний суд правильно виходив із того, що дане питання вирішується судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст. ст. 205, 207 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд до завершення розгляду справи постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 208 ЦПК України судовий розгляд закінчується, зокрема, ухваленням рішення суду.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Вказане рішення суду позивачем оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду.
Частиною 1 ст. 304 ЦПК України передбачено, що справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
Із роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» вбачається, що відповідно до статті 304 ЦПК суд апеляційної інстанції при розгляді справи керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главою І «Апеляційне провадження» розділу V ЦПК.
Тобто, ст. 310 ЦПК України, яка відсилає до ст. 207 ЦПК України, застосовується лише для тих підстав, які спеціально передбачені в главі першій «Апеляційне провадження».
Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що відповідно до ст. 310 ЦПК України, якою передбачена можливість закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду, позов не може бути залишений без розгляду за заявою позивача, оскільки він вже вирішений по суті шляхом ухвалення рішення.
Принцип диспозитивності реалізується сторонами на стадії апеляційного розгляду відповідно до ст. 306 ЦПК України, згідно якої в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 342 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми банківського вкладу та відсотків.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних В.О.Кузнєцов і кримінальних справ