Справа № 127/3671/17
Головуючий у 1-й інстанції: Король О.П.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
27 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
За приписами ст.ст.197, 183-2 КАС України суд апеляційної інстанції проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 працює на посаді директора ВКФ «Будмашпрод» -ТОВ та за сумісництвом помічник директора ДП «ЖЕК №26 ВКФ «Будмашпрод» -ТОВ.
28.01.2016 року позивач під час виконання своїх трудових обов'язків за сумісництвом отримала травму від нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, про що було складено акт форми Н-1 за №1-2016 від 05.02.2016 року.
01.06.2016 року Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи (МСЕ) позивачу було встановлено безтермінову втрату працездатності у розмірі 25 %.
Відповідач постановою від 17 червня 2016 року призначив ОСОБА_2 щомісячну страхову виплату в розмірі 429,05 грн.
Листом від 31 січня 2017 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці на звернення ОСОБА_2 дало роз'яснення, що керуючись п.11 та п. 13 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року №439 їй призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 429,05 грн. з урахуванням середньомісячної заробітної плати в розмірі 1716,21 грн. за сумісництвом. Середньомісячна заробітна плата в розмірі 4846,51 грн. за основним місцем роботи не враховувалась.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ст. 8 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV зі змінами та доповненнями обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Позивач є застрахованою особою та в зв'язку з настанням страхового випадку має право на компенсації, передбачені чинним законодавством, а саме ст. 21 вищевказаного закону передбачає, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
1)своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні :
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки законом передбачено, що укладаючи угоду про обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик тим самим бере на себе зобов'язання надати застрахованим особам всі передбачені ст. 21 ОСОБА_3 соціальні послуги та виплати.
Виконання вказаних обов'язків покладається на виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Відповідно до Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 20.04.2001 року №15 передбачено обов'язок виконавчих дирекцій, зокрема «3.5 У сфері відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей виконавча дирекція Фонду згідно з законодавством:
1)своєчасно та в повному обсязі відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові або особам, які перебували на його утриманні, шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи:
- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1256 від 26.09.2001 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №439 від 26.06.2015 року) передбачено порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, згідно до якого середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) по підприємству (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату працездатності.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_2 отримала травму 28.01.2016 року, під час виконання обов'язків саме, як помічник директора по сумісництву ДП ЖЕК-26 ВКФ «Будмашпрод», про що складено акт №1-2016 від 05.02.2016 року, в якому зазначено, що позивач отримала ушкодження саме при виконанні вищезазначених обов'язків.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно було призначено щомісячну страхову виплату позивачу згідно середньої заробітної плати її роботи по сумісництву, а саме з 1716,21 грн.
Згідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд за ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог ст. 71 КАС України, позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 69-70 КАС України, що відповідачем було невірно чи з порушенням проведено нарахування розміру компенсації.
Отже, на підставі викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах та в спосіб, визначених Конституцією та Законами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці задовольнити повністю.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Прийняти нову постанову. якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5