Справа № 128/1071/17
Головуючий у 1-й інстанції: Ганкіна І.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
21 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05 травня 2017 року позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду І інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд І інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк, у зв'язку з чим не виконано вимоги ухвали суду від 05 травня 2017 року.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду І інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до статті 108 КАС України суддя після закінчення встановленого ним строку виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, постановляє ухвалу про повернення позовної заяви.
Згідно з частиною 9 статті 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25 квітня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання позовної заяви. При цьому, позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.
28 квітня 2017 року позивач отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у зазначеній ухвалі суддею не вказано, яку саме суму необхідно сплатити і на які банківські реквізити, що робить судове рішення не достатньо мотивованим та чітким.
03 травня 2016 року позивачем надано заяву про виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2017 року.
Згідно з статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Із позовної заяви вбачається, що позивач просив визнати протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою та просив зобов'язати відповідача на черговій сесії прийняти рішення щодо надання йому дозволів на розробку проекту землеустрою; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та розподілити судові витрати.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" рекомендовано суддям адміністративних судів ОСОБА_1 практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії.
Згідно з розділом "Порядок сплати судового збору" Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України "Про судовий збір" перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви від 05 травня 2017 року дійшов висновку, що позивач звернувся з трьома позовними вимогами, одна з яких не оплачена судовим збором.
Як вбачається з позовної заяви, вимога щодо визнання протиправною відмови Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області у наданні ОСОБА_2 дозволів на розроблення проектів землеустрою, являється необхідною передумовою вимоги про зобов'язання відповідача на черговій сесії прийняти рішення щодо надання ОСОБА_2 дозволів на розробку проектів землеустрою.
За таких обставин, з урахуванням постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у позовній заяві фактично заявлено дві позовних вимоги: одна щодо земельної ділянки площею 0,25 га і одна стосовно земельної ділянки площею 0,12 га.
Зазначені у прохальній частині клопотання про звіт щодо виконання судового рішення та про розподіл судових витрат не є позовними вимогами, а є процесуальними читаннями, що вирішує суд при постановленні судового рішення.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду І інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, має право скасувати таку ухвалу і направити справу для продовження розгляду.
Згідно з пунктами 1 та 4 частини 1 статті 204 КАС України неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи або порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду І інстанції слід скасувати, оскільки остання прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду І інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05 травня 2017 року скасувати.
Справу направити до Вінницького районного суду Вінницької області для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена в повному обсязі 26 червня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4