про поновлення строку апеляційного оскарження
Справа № 127/1779/17
29 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державне підприємство "Вінницький завод "Кристал" про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Крім того, разом з матеріалами апеляційної скарги скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового акту.
Керуючись положеннями ст. 102 КАС України, розгляд поданого клопотання про поновлення строку призначено в судовому засіданні.
29 червня 2017 року до суду надійшла заява про перенесення розгляду справи (вх.№10294/17) від представника позивача.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, повноважних представників в судове засідання не направив.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Ознайомившись із поданим клопотанням апелянта, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року підлягає задоволенню, з таких підстав.
Положеннями ст. 13 КАС України передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених КАС України.
В силу вимог ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, Вінницьким міським судом Вінницької області 22 травня 2017 року було прийнято оскаржувану постанову у відкритому судовому засіданні та оголошено лише вступну та резолютивні частини.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 02 червня 2017 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Частиною 1 ст. 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, для поновлення встановленого законом процесуального строку суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Визначаючись щодо поважності причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходила з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що станом на 31.05.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області не підготовлено повного тексту постанови суду від 22 травня 2017 року, а відтак останньому і не надіслано (не видано) копії постанови суду у визначений нормами КАС України строк.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги ту обставину, що в матеріалах справи дійсно відсутні будь-які докази щодо направлення або видачі копії повного тексту оскаржуваної постанови суду позивачу або його представнику в період до 31.05.2017, в той час як апеляційну скаргу до суду першої інстанції подано 02.06.2017 (а.с. 183).
У відповідності до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Даючи оцінку вказаним вище обставинам, що перешкоджали своєчасному здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що за таких умов апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на оскарження, тому строк подачі скарги позивач пропустив з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 101, 102, 186 КАС України,
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державне підприємство "Вінницький завод "Кристал" про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4