21 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/509/17
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кирильчук О.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -ОСОБА_1,
судді -ОСОБА_2
судді -ОСОБА_3
при секретарі -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови, -
В лютому 2017 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДАБІ) в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_6 №5 від 06.01.2017 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.8 ст.96 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у розмірі 10200,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності позивача, замовником будівництва є ПАТ «Миколаївгаз», а не позивач, тому позивача не може нести відповідальність за вчинені юридичною особою правопорушення.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.04.2017 року позов задоволено частково. Скасовано винесену відносно позивача постанову №5 від 06.01.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.96 КУпАП. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2016 року публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (надалі - ПАТ «Миколаївгаз») до ДАБІ подано декларацію про початок будівельних робіт.
На підставі направлення про проведення позапланової перевірки від 15.12.2016 року №1225 з 20.12.2016 року по 26.12.2016 року управлінням ДАБІ проведено позапланову перевірку на об'єкті «Стандартне приєднання для зовнішнього газопостачання будинку №15 по вул.Липова, м.Миколаїв (реконструкція)».
За результатами вищевказаної перевірки голові правління ПАТ «Миколаївгаз» ОСОБА_5 26.12.2016 року видано припис №466 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2016 року, складеного стосовно ОСОБА_5, за результатами позапланової перевірки на об'єкті «Стандартне приєднання для зовнішнього газопостачання будинку №15 по вул.Липова, м.Миколаїв (реконструкція)» виявлено порушення вимог ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, а саме: замовником ПАТ «Миколаївгаз» у декларації про початок виконання будівельних робіт від 13.12.2016 року №МК083163480964 на об'єкт «Стандартне приєднання для зовнішнього газопостачання будинку №15 по вул.Липова, м.Миколаїв (реконструкція)» наведені недостовірні дані у частині інженера технічного нагляду ОСОБА_7, об'єкт III категорії складності.
На підставі акту перевірки від 26.12.2016 року, протоколу від 26.12.2016 року та припису №466 від 26.12.2016 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №5 від 06.01.2017 року, якою голову Правління ПАТ «Миколаївгаз» ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 10200,00 грн..
Задовольняючи позовні вимоги в частинні скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що замовником будівельних робіт є ПАТ «Миколаївгаз», а тому притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності як керівника підприємства за вчинене юридичною особою правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправним.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За загальним правилом суб'єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, які передбачені Кодексом України про Адміністративні правопорушення (КУпАП), є фізична особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку. Також цей кодекс виокремлює спеціального та особливого суб'єктів адмінправопорушення, статус яких набувають фізичні осудні особи, які досягли певного віку і володіють спеціальними (кваліфікуючими ознаками), що визначають їх роль порушника в тих чи інших складах адмінправопорушень, передбачених конкретними статтями Особливої частини КУпАП.
В якості одного з таких спеціальних суб'єкті КУпАП визначає посадову особу, яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків, тощо.
Частина 8 ст.96 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адмінвідповідальності, передбачає відповідальність у вигляді штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів III категорії складності.
Ця частина ст.96 КУпАП не визначає конкретного суб'єкта відповідальності, однак в інших частинах цієї статті в якості суб'єктів відповідальності визначені фізичні особи та посадові особи.
Отже, оскільки позивач на час подання вищевказаної декларації про початок будівельних робіт був головою правління ПАТ «Миколаївгаз», тобто керівником - посадовою особою цього товариства, який особисто підписав цю декларацію, то саме він є суб'єктом адміністративної відповідальності за частиною 8 ст.96 КУпАП.
При цьому, притягнення до фінансової відповідальності за наведення недостовірних даних у вказаній декларації ПАТ «Миколаївгаз», як юридичну особу, на підставі положень Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», не виключає в діях позивача, як посадової особи, складу адміністративного правопорушення за ч.8 ст.96 КУпАП та не позбавляє відповідача права притягнути позивача до такої відповідальності.
Слід зазначити, що позивач не спростовував факт зазначення у вищевказаній декларації про початок будівельних робіт недостовірної інформації стосовно інженера технічного нагляду ОСОБА_7, та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції цей факт визнав.
Отже, в діях позивача, як посадової особи, вбачається склад адміністративного правопорушення за ч.8 ст.96 КУпАП.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивач, як посадова особа - керівник ПАТ «Миколаївгаз», не є суб'єктом адміністративної відповідальності за ч.8 ст.96 КУпАП є помилковим.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з наведеними позивачем доводами про те, що відповідачем не було дотримано визначеної законодавством процедури притягнення його до адміністративної відповідальності із дотриманням його прав.
Відповідно до ст.ст.254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, про що робиться відмітка в протоколі.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2016 року слідує, що його було складено без присутності позивача, без ознайомлення позивача з його правами.
Як пояснив позивач, його не викликали ні для складання протоколу, ні для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідач в своїх заперечення ці доводи позивача жодним чином не спростував та не надав докази, які б підтверджували те, що позивач викликався для складання протоколу, а також для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач в порушення приписів ст.71 КАС України, яка зобов'язує суб'єкта владних повноважень довести правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не надав суду належних доказів дотримання ним вимог ст.268 КУпАП щодо забезпечення прав позивача бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення
06.01.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_6 була винесена постанова №5 від 06.01.2017 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.8 ст.96 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у розмірі 10200,00 грн..
Дана постанова також не містить підпису позивача про ознайомлення з нею та отримання її примірника.
Отже, розгляд відносно позивача справи про адміністративне правопорушення також відбувся з порушенням визначеної законом процедури та прав позивача.
Наведені вище порушення відповідачем порядку фіксації, розгляду та вирішення відносно позивача справи про адміністративне правопорушення на думку колегії суддів не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №5 від 06.01.2017 року.
Згідно п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції прийняв вірне по суті рішення, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.04.2017 року підлягає зміні в частині підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.195, ст.196, 201, ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2017 року змінити в частині підстав для задоволення позову.
В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 червня 2017 року.
Головуючий суддя:ОСОБА_1
Суддя: Суддя: ОСОБА_3 ОСОБА_2