Ухвала іменем україни 21 червня 2017 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоОСОБА_1 , суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі з участю прокурора в режимі відеоконференції засудженого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 лютого 2016 року. Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда III групи захворювання з дитинства, раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч. 2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України та засуджено за: - ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; - ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; - ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 , остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, інваліда III групи захворювання з дитинства, раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч. 2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України та засуджено за: - ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; - ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; - ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 , остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч. 2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України та засуджено за: - ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; - ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; - ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 , остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч. 2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України та засуджено за: - ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; - ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; - ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_10 , остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 15 лютого 2016 року вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишено без зміни. Як визнав встановленим суд, в період часу з 01 год 30 хв до 01 год 40 хв 11 січня 2015 року, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та неповнолітнім ОСОБА_6 , з хуліганських спонукань, направлених на порушення громадського порядку, в нічний час, зайшли на територію господарства АДРЕСА_1 , та належить потерпілому ОСОБА_11 , порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у зневажливому ставленні до громадського порядку, ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, добропристойності та моралі, порушуючи право громадян на відпочинок, у нічний час почали безпричинно кидати сніжками по вікнах житлового будинку, підпирати вхідні двері дерев'яними брусками блокуючи вихід. Продовжуючи свій злочинний умисел на порушення громадського порядку обвинувачені, через вхідні двері, шляхом виривання металевої скоби защіпки, незаконно, без передбаченого на те дозволу власника, який на той час знаходився в кімнаті, проникли в приміщення житлового будинку. Розпочавши хуліганські дії ОСОБА_10 безпричинно наніс один удар рукою в область тулубу потерпілого ОСОБА_11 , чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 безпричинно нанесли руками і ногами удари по тулубу і обличчю потерпілого ОСОБА_11 , а також близько 5 ударів в плече, 1 удар в правий бік та 1 удар в груди, чим спричинили йому фізичний біль. Поряд з цим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи з єдиним умислом на грубе порушення громадського порядку та на спричинення тілесних ушкоджень, спільними діями, безпричинно завдали потерпілому ОСОБА_12 не менше 9 ударів по різних частинах тіла і не менше чотирьох ударів руками і ногами в обличчя та ноги, чим спричинили йому легкі тілесні ушкодження. Крім того, нанесли близько 5 ударів у тулуб, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, численних переломів ребер зліва з розривом парієнтальної плеври та легеневої тканини, розриву лівої легені, що привело до розвитку лівобічного гемопневмотораксу, масивного синяка в області лівої бокової поверхні грудної клітки та області лівої черевної стінки, крововиливу в м'які тканини, що є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких ОСОБА_12 помер, ІНФОРМАЦІЯ_5 в приміщенні Кам'янець-Подільського райвідділу міліції під час подання заяви щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень. Під час хуліганських дій ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи з особливою зухвалістю, з метою розваги, принижуючи честь і гідність потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ігноруючи загальноприйняті норми поведінки розірвавши на потерпілому ОСОБА_12 штани, таким чином, оголивши його сідниці, вимагали від потерпілих вступити між собою у статеві зносини. У разі відмови погрожували зґвалтувати останніх за допомогою дерев'яної качалки для розкачування тіста, тобто, діяли з винятковим цинізмом, з проявом безсоромності. У касаційній скарзі з доповненнями до неї захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 ставить питання про скасування постановлених судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок суворості. В обґрунтування наведеного, вказує на порушення вимог ст.ст. 370, 373, 374, 404 КПК України, неналежну оцінку доказів, не взяття до уваги окремих доказів при засудженні його підзахисного за ч.2 ст.121 КК України, вказує про безпідставну відмову апеляційного суду про повторне дослідження доказів. Вважає, що судами належним чином не перевірено наявність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, оскільки останній не мав наміру наносити будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому, у зв'язку із чим суди неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність та невірно кваліфікували дії ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України. В касаційному порядку судові рішення щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не оскаржуються. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги і просив судові рішення залишити без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_6 , який не підтримав касаційну скаргу та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом». Відповідно до ст.438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч.1 ст.412КПК України). У відповідності з вимогами ч.2 ст.433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Твердження захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 в касаційній скарзі про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок суворості, є необґрунтованими та спростовуються наступним. На підставі зібраних по справі доказів і досліджених у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 , ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України та призначив покарання. Як убачається зі змісту касаційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 , кримінально-правова оцінка діяння та доведеність вини засудженого ОСОБА_8 за ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 , ч.2 ст.296 КК України не оспорюється. При цьому, посилання захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 в касаційній скарзі на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідно невірну кваліфікацію його дій за ч.2 ст.121 КК України є безпідставним. Підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_8 з ч.2 ст.121 КК України, колегія суддів не вбачає, оскільки в діях засудженого є усі елементи складу закінченого злочину, що ставлять йому у вину. З положень ст.370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що судові рішення щодо ОСОБА_8 , ухвалені компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; є обґрунтованими, тобто ухвалені судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу; а також вмотивованими, оскільки в цих рішеннях наведені належні і достатні мотиви та підстави їх ухвалення. При призначенні покарання засудженому, судом повною мірою враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_8 , часткове відшкодування потерпілій ОСОБА_13 заподіяної шкоди, позитивну характеристику по місцю проживання, стан здоров'я, те що на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, раніше не судимий, є інвалідом III групи з дитинства, має на утриманні матір пенсійного віку. З огляду на викладене, враховуючи принципи індивідуалізації та співмірності заходу примусу характеру вчинених дій, колегія суддів вважає, що визначене місцевим судом засудженому ОСОБА_8 і залишене без зміни судом апеляційної інстанції покарання, у вказаному виді та розмірі є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним вчиненому. Крім того, доводи у касаційній скарзі захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є аналогічні доводам його апеляційної скарги, які були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, навівши відповідні мотиви та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. З цим висновком погоджується і колегія суддів. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.419 КПК України. Порушень норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, як того просить захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 у касаційній скарзі, не встановлено. Враховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436-438 КПК України, колегія суддів ухвалила: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення. Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 лютого 2016 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Судді:
_________________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3