27 червня 2017 р. Справа № 815/1996/17
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- ОСОБА_1
при секретарі - Татарин Б.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Державної міграційної служби України до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
Державна міграційна служба України звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору №ВП 50714565 від 28 лютого 2017 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов Державної міграційної служби України повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі Державної міграційної служби України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної міграційної служби України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем є Державна міграційна служба України, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідач - Департамент ДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в зв'язку із чим, вказаний адміністративний спір підсудний Окружному адміністративному суду м. Києва.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З наведеного слідує, що положення Закону України «Про виконавче провадження» визначають підвідомчість спорів щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення залежно від суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається з адміністративного позову, оскаржувана постанова №ВП 50714565 від 28 лютого 2017 року про стягнення виконавчого збору винесена у рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №815/6098/15 від 23 березня 2016 року виданого Одеським окружним адміністративним судом.
Отже, враховуючи вищенаведені положення ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів вважає обгрунтованим посилання апелянта на те, що дані спірні правовідносини підлягають розгляду саме Одеським окружним адміністративним судом, тобто судом, який видав виконавчий лист.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
З наведеного слідує, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження є одним з документів, що приймаються державним виконавцем у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження, тобто, така постанова державного виконавця є рішенням, прийнятим у межах виконання рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що даний спір підлягає вирішенню Окружним адміністративним судом м. Києва з посиланням на те, що позивач та відповідач зарестровані у м. Києві, оскільки в даному випадку при встановленні підсудності справи необхідно враховувати суд, яким було видано виконавчий лист, а не місцезнаходження сторін по справі.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до п.3 ч.1 ст. 199 КАС України підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.6 ч.1 ст. 199, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.6 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою матеріали справи за адміністративним позовом Державної міграційної служби України до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 червня 2017 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
ОСОБА_1