27 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2191/17
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
27 червня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Потапчука В.О.
судді -Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу №184 о/с від 11 квітня 2016 року, котрим позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за п.5 ч.1 ст. 77 (через службову невідповідність); поновлення позивача на службі в органах поліції на посаді поліцейського Авангардівського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ Національної поліції в Одеській області та звернення рішення до негайного виконання; стягнення з ГУ Національної поліції в Одеській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 квітня 2016 року до дня винесення судом рішення по справі.
Одночасно з адміністративним позовом, позивачем була подана заява про поновлення пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, вказуючи на те, що з квітня 2016 року по квітень 2017 року доглядав хвору мати похилого віку, у якої сталося порушення мозкового кровообігу, потрібна була довготривала реабілітація та постійна допомога, оскільки матір не в змозі була самостійно себе обходити.
При цьому, відповідачем було заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки оскаржуваний наказ позивач отримав разом із трудовою книжкою 19 квітня 2016 року, про що зробив відповідний запис на першому аркуші особової справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у задоволенні клопотання представника позивача відмовлено. Клопотання представника відповідача задоволено. Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на службі в органах поліції, стягнення за час вимушеного прогулу - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Вирішуючи справу та залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду передбачений ст. 99 КАС України та відсутні поважні підстави для його поновлення.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В силу положень п.15 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З аналізу наведених норм вбачається, що суд у випадку виявлення пропущення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду лише за умови відсутності підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.
При цьому, початок строку звернення до адміністративного суду, згідно положень ч.3 ст. 99 КАС України, визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При визначенні початку перебігу цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, про визнання неправомірним та скасування наказу т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Одеській області генерала поліції третього рангу Г. Лорткіпанідзе №184 о/с від 11 квітня 2016 року, яким позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за п.5 ч.1 ст. 77 (через службову невідповідність).
При цьому, як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом оскаржуваний наказ позивач отримав разом з трудовою книжкою 19 квітня 2016 року, що підтверджується відповідним записом в особовій справі (а.с.79), натомість до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов подав тільки 12 квітня 2017 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч.3ст. 99 КАС України, а саме через рік з дня отримання спірного наказу.
Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на хворобу матері як причину пропуску такого строку, оскільки період пропущеного строку є значним (з 19 квітня 2016 року по 12 квітня 2017 року) та значно перевищує строк, встановлений законодавцем для оскарження наказу про звільнення.
Більш того, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанції на довідку про доходи №895 від 19 квітня 2017 року, яка була видана В/Ч ПП В 0996 ОСОБА_1 в тому, що він дійсно працює в в/ч ПП НОМЕР_1 і займає посаду військовослужбовець з червня 2016 року по квітень 2017 року та отримав заробітну плату у розмірі 92 892, 01 грн. (а.с. 75), оскільки вона є доказом того, що вже з червня 2016 року позивач мав можливість працевлаштуватися, незважаючи на хворобу матері, проте до суду з вимогою про скасування наказу щодо його звільнення до квітня 2017 року не звертався.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що в апеляційній скарзі жодним чином не наведено жодних пояснень та доказів, які б спростували вказані висновки.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивачем на підтвердження пропуску даного строку з поважних причин не було надано належних та допустимих доказів та не наведено обґрунтованих підстав неможливості подачі позову у визначений законом строк.
Згідно з п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: Г.В. Семенюк