22 червня 2017 р. м.ОдесаСправа № 668/3351/16-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Херсона ОСОБА_5, за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Інспектора патрульної поліції четвертого батальйону Управління патрульної поліції м. Херсона ОСОБА_5, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №ПСЗ№062863 від 18 лютого 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18 лютого 2016 року інспектором патрульної поліції м. Херсона ОСОБА_5 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення складено постанову, якою позивача визнано винним у порушенні п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 425 грн. На думку позивача, дії інспектора поліції по складанню оскаржуваної постанови є протиправними, оскільки він не користувався засобами зв'язку. Вказане порушення не зафіксоване у встановленому законом порядку та не відповідає фактичним обставинам справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, відповідач позбавив його права на юридичну допомогу, збір та надання доказів, а також не надав належної оцінки його доводам.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Інспектором патрульної поліції роз'яснено позивачу його права та обов'язки, наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року передбачено право поліцейських виносити постанову на місці вчинення правопорушення без складання відповідного протоколу. Під час складення оскаржуваної постанови позивач визнав свою провину і обставини, які б могли пом'якшити відповідальність, не повідомляв.
Сторони у справі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були сповіщені про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не сповістили, тому відповідно до ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 18.02.2016 року о 16 год. 28 хв. під час патрулювання Корабельної площі у м. Херсоні, інспекторами патрульної поліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 виявлено рух автомобілю НОМЕР_1, водій якого користувався телефоном, що є порушенням п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху.
Встановивши особу порушника, інспектор патрульної поліції ОСОБА_5 склав постанову у справі про адміністративне правопорушення №ПСЗ№062863 від 18 лютого 2016 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з діями відповідача по складанню оскаржуваної постанови, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, прийнята за результати такого розгляду постанова підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно підпункту «д» п. 2.9 Правил Дорожнього руху України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Порушення правил користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів (ч. 2 ст. 122 КУпАП).
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року, постанова у справі про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені частинами першою, другою і третьою ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Частиною 2 цієї статті визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з ч.3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, стало встановлення інспектором поліції факту користування позивачем засобом зв'язку під час руху транспортного засобу.
Ознайомившись зі змістом постанови у справі про адміністративне правопорушення №ПСЗ№062863 від 18 лютого 2016 року, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_4 роз'яснювались його права та обов'язки, проте в процесі складення постанови останній не виявив бажання її оскаржити, а отже інспектор патрульної поліції не мав обов'язку складати відповідний протокол.
На переконання колегії судів, відсутність зафіксованого в автоматичному режимі відео вчиненого позивачем правопорушення, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки з аналізу матеріалів справи вбачається наявність в діях ОСОБА_4 порушення правил користування засобами зв'язку (п. 2.9 ПДР), а отже Інспектор патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Херсона ОСОБА_5 законно, в межах чинного законодавства розглянув справу про адміністративне правопорушення.
Щодо посилань суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 про протиправність дій відповідача по розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його скоєння, колегія суддів зазначає, що 8 серпня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-УІІІ від 14.07.2015 року до КУпАП внесено зміни, які звільнили Національну поліцію від обов'язку складати протокол про адміністративне правопорушення, розгляд яких віднесено до її компетенції, а також адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі та надали уповноваженим органам (посадовим особам) виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, згідно вимог статті 283 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуваною постановою відповідач законно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил користування засобами зв'язку, а отже підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Оскільки при прийнятті рішення у справі судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають значення, постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Херсона ОСОБА_5, за участю третьої особи - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: Л.В.Стас
ОСОБА_3