27 червня 2017 р. Справа № 876/3502/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Чигер І.І.
за участі прокурора: Цинайко Н.І.
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокуратури Закарпатської області та виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, треті особи: Ужгородська міська рада Закарпатської області, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Закарпатської області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Мукачівська місцева прокуратура в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення та наказу,-
У березні 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, треті особи: Ужгородська міська рада Закарпатської області, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Закарпатської області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування Рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 02 вересня 2016 року за № 277 та Наказу відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 19 вересня 2016 року за №8.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що пункту 1 Рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 02 вересня 2016 року № 277 “Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки м.Ужгород, поз.1”, скасовано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки м.Ужгород, пров. Мостовий, поз.1 від 26 серпня 2015 року №136/20-16/201, які видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Закарпатської області, яке у свою чергу являється структурним підрозділом Ужгородської міської ради Закарпатської області. Виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області своє рішення мотивує тим, що існують невідповідності виданих містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки, яка знаходиться у місті Ужгород, провулок Мостовий, позиція 1, кадастровий номер 2110100000:01:001:0109, генеральному плану м.Ужгород, затвердженому рішенням ХХІІІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання №313 від 04 червня 2004 року, який діяв на момент видачі містобудівних умов, та згідно з яким передбачено розміщення зелених насаджень загального користування, пішохідної зони, чаші декоративного басейну та відсутністю відомостей в міській раді щодо узгодження діяльності всіх учасників будівництва на земельній ділянці. Вважає рішення № 277 незаконним та необґрунтованим та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси. Просив позов задоволити.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2017 року збільшені позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 02 вересня 2016 року за №277 “Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки м.Ужгород, пров.Мостовий, поз.1”. Скасовано Наказ відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 19 вересня 2016 року №8 “Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт” ЗК №083162301777 виданий у серпні 2016 року на “Будівництво офісних приміщень з підземним паркінгом на 40 машиномісць по провулку Мостовому, поз.1 в м.Ужгород”.
Постанову суду першої інстанції оскаржили прокуратура Закарпатської області та виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії Державного акту зареєстрованого в реєстрі за №011023500282 та виданого на підставі Договору купівлі-продажу №2597 від 26 жовтня 2009 року, ОСОБА_2, є власником земельної ділянки площею 0,2000 га., яка розташована за адресою: м.Ужгород, провулок Мостовий, позиція 1, цільове призначення якої - для комерційної діяльності. Кадастровий номер земельної ділянки - 2110100000:01:001:0109.
26 серпня 2015 року, Управлінням містобудування та архітектури при виконавчому комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_2 видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва офісних приміщень з підземним паркінгом на 40 машиномісць за адресою: м.Ужгород, пров.Мостовий, поз.1.
Відповідно до Експертного звіту Державного підприємства спеціалізованої державної експертної організаційно-центральної служби Української державної будівельної експертизи” щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності, довговічності об'єкту будівництва від 19 липня 2016 року за № 07-1285-16, за результатами розгляду проектних матеріалів “Будівництво офісних приміщень з підземним паркінгом на 40 машиномісць в м.Ужгороді, пров.Мостовий, поз.1”, де категорія будівництва - ІІІ, а замовником є - ОСОБА_2, та зняття зауважень, відповідальним експертом ОСОБА_3
Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт “Будівництво офісних приміщень з підземним паркінгом на 40 машиномісць.
Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 02 вересня 2016 року винесено рішення за №277, яким вирішено скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки м.Ужгород, пров. Мостовий, поз.1 від 26 серпня 2015 року № 136/20-16/2015.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28 квітня 2014 року по справі за позовною заявою прокурора міста Ужгород, в інтересах держави в особі Ужгородської обласної ради та Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру м.Ужгород до Ужгородської міської ради м.Ужгород, фізичної особи підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління держкомзему у Закарпатській області м.Ужгород про скасування пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 16 липня 2009 року №1181 “Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону”, зокрема, у частині затвердження для продажу у власність шляхом аукціону земельної ділянки площею 0,20 га., у м.Ужгороді, пров. Мостовий, позиція, 1; скасування пункту 1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23 вересня 2009 року №266 “Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення” у частині затвердження стартової ціни земельної ділянки площею 0,20 га., у м.Ужгороді, пров. Мостовий, позиція 1, яка підлягає продажу у власність шляхом аукціону; визнання недійсним аукціону з продажу земельної ділянки площею 0,20 га в м.Ужгороді, пров.Мостовий, позиція 1; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,20 га в м.Ужгороді, пров.Мостовий, позиція 1 від 26 жовтня 2009 року, суд вирішив: “У задоволенні позову відмовити” .
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08 липня 2014 року по вищевказаній справі, рішення господарського суду Закарпатської області від 28 квітня 2014 року у справі №5008/1745/2011 - залишено без змін, апеляційну скаргу прокурора Закарпатської області №389/366 вих.-14 від 15 травня 2014 року без задоволення.
Вищим господарським судом 12 листопада 2015 року винесено Постанову, якою касаційну скаргу Закарпатської обласної ради - залишено без задоволення. Постанову від 08 липня 2014 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5008/1745/2011 господарського суду Закарпатської області - залишено без змін.
Рішенням №409 Ужгородської міської ради VIII сесії VII скликання від 18 жовтня 2016 року “Про розроблення містобудівної документації”, міська рада вирішила: з метою визначення планувальної організації та розвитку території розробити детальний план території біля Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру, обмеженої вул.Л.Толстого та Київською набережною. Замовнику (виконавчий комітет міської ради) організувати розроблення містобудівної документації у порядку, визначеному Наказом Мінрегіонбуду 16 листопада 2011 року № 290, забезпечити проведення громадських слухань та подати документацію на затвердження міською радою.
Відповідно до пункту 1 Наказу за № 8 виданого відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 19 вересня 2016 року “Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, вбачається, що наказано, скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт ЗК №083162301777, виданий у серпні 2016 року на “Будівництво офісних приміщень з підземним паркінгом на 40 машиномісць по провулку Мостовому, поз.1 в м.Ужгород”.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
16 квітня 2009 року Конституційним судом України винесено рішення за №7-рп/209 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якому в пункті 5 вказано, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Відповідно до пункту 2 статті 1 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно частини 1 статті 6 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 6 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно статті 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 р. “Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт” затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 3 даного Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, надання (отримання, реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Повноваження Держархбудінспекції здійснюються її апаратом. При цьому реєстрація (повернення, скасування реєстрації) декларацій щодо об'єктів, які розміщено на території кількох адміністративно-територіальних одиниць та вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності яких після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на дві і більше адміністративно-територіальні одиниці, здійснюється апаратом Держархбудінспекції, а щодо інших об'єктів - її територіальними органами за місцезнаходженням таких об'єктів.
Пунктом 4 даного Порядку визначено, що підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання підготовчих робіт у разі винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
Пункту 11 даного Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 22 даного Порядку визначено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом одного робочого дня з дня такого виявлення. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 4 і 5 до цього Порядку у двох примірниках.
Пунктом 24 даного Порядку, встановлено, що Декларацію може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України за №698 від 19 серпня 2015 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, який визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Відповідно до пункту 3 даного Порядку, основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Пунктом 15 вищевказаного Порядку, встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об'єкт нагляду. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання об'єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього; 2) перевірка виконання об'єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду; 3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об'єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності; 4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки; 5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об'єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
Згідно абзацу 2 пункту 16 Порядку, під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокуратури Закарпатської області та виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2017 року у справі №303/5430/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.06.2017 року