26 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6455/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Шинкар Т.І.,
суддів Пліша М.А.,
Ільчишин Н.В.,
секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року у справі №353/132/17 за позовом ОСОБА_1 до Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
20.02.2017 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Управління) просив визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із дня звернення - 22 грудня 2016 року, судовий збір віднести на рахунок держави.
Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16.05.2017 та прийняти нове рішення яким в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно та неповно встановлено обставини справи та застосовано норми права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що періоди участі у ліквідація аварії на ЧАЕС в позивача первинними документами не підтверджено.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 22.12.2016 ОСОБА_1 звернувся в Управління з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом Управління від 24.01.2017 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не підтверджено первинними документами період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
Вважаючи вказане рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII, в редакції чинній на час звернення за призначенням пенсії, (далі - Закон №796-XII) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Статтею 10 Закону №796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з абз.4 п.2 ч.1 ст.14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи
Відповідно до положень ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсійний вік зменшується на 8 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, в редакції чинній на час звернення за призначенням пенсії, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до положень п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Таким чином, законодавець визначає альтернативу довідці про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122. Основною підставою для прийняття альтернативних документів є інформація у них про період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як встановлено з матеріалів справи судом першої інстанції, при зверненні до Управління із заявою про призначення пенсії позивач подав наступні документи: копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987; копію архівної довідки від 13.07.1993 №24/17728, видану управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу; архівну довідку від 01.12.2015 №3681/03, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України.
Відповідно до військового квитка позивача НОМЕР_1 , виданого Івано-Франківським міським військовим комісаріатом 14.10.1982, ОСОБА_1 у 1987 проходив навчальні збори у в/ч НОМЕР_2 на посаді водія, в період з 17.02.1987 по 08.05.1987 знаходився в 30 км зоні сектору №2, брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.4).
Відповідно до копії архівної довідки №17728 від 13.07.1993 військової частини №73832 м. Львів та архівної довідки №3681/03 від 01.12.2015 Галузевого державного архіву міністерства оборони України ОСОБА_1 , перебуваючи в складі військової частини № НОМЕР_2 , виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у період з 17.02.1987 по 08.05.1987 (81 день), з яких з 01.03.1987 по 15.03.1987 перебував у промисловій зоні Чорнобильської АЕС, отримав дозу опромінення 21 рентген (а.с.8, 9).
Окрім того, позивачем надано посвідчення Серії НОМЕР_3 від 10.02.2016, відповідно до якого ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 (категорія 2).
Так, відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-XII посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно з п.3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.
Пунктом 10 вказаного Порядку закріплено перелік документів на підставі одного з яких видається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, військовий квиток і довідка командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження.
Враховуючи вказані законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Наявність у ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним і вказує на те, що позивач згідно абз.1 п.2 ч.1 ст.14 Закону №796-XII та Порядку №51, дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі в 1987 році.
З огляду на те, що відповідач не спростував належність та достатність для підтвердження спеціального трудового стажу наданих позивачем документів, а для призначення пенсії позивачу із зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були наявні всі необхідні для цього документи, в тому числі архівні довідки №17728 від 13.07.1993 військової частини №73832 м. Львів та №3681/03 від 01.12.2015 Галузевого державного архіву міністерства оборони України із зазначенням періоду та вказівки на участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку як особі ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії з дня звернення - 22 грудня 2016 року.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що судовий збір слід покласти на рахунок держави, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розподіл судових витрат - це покладення судом на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення, у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду і вирішення справи обов'язку відшкодувати (компенсувати) іншій стороні судові витрати.
Як встановлено з матеріалів справи, як позивач, так і відповідач звільненні від сплати судового збору, відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у суду відсутні правові підстави для стягнення судового збору в розмірі 640 грн. за рахунок держави, а тому оскаржуване судове рішення в цій частині слід скасувати.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, однак порушив норми процесуального права в частині розподілу судових витрат, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 41, 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року у справі №353/132/17 скасувати в частині розподілу судових витрат та в цій частині в задоволені позову відмовити.
В решті постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2017 року у справі №353/132/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді М. А. Пліш
Н. В. Ільчишин
Повний текст Постанови складено 27.06.2017р.