22 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6423/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 24 квітня 2017 року у адміністративній справі №165/2354/16-а за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державне підприємство «Волиньвугілля» про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати період його роботи до загального стажу та призначити пенсію,-
16 листопада 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державне підприємство «Волиньвугілля» в якому просив визнати дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного загального стажу роботи протиправними. Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати позивачу до загального стажу період роботи з 01.09.2015 року по 30.09.2016 року у відокремленому підрозділі державного підприємства «Волиньвугілля» та призначити пенсію відповідно до п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління пенсійного фонду України у Волинській області внести до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи позивача інформацію про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.2015 року по 30.09.2016 року в сумах, які були фактично перераховані відокремленим підрозділом «Шахта Бужанська» державного підприємства «Волиньвугілля» за відповідний період відповідно шляхом перерахування безготівкових сум із банківського рахунку.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 24 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано відмову Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно п.«а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку із відсутністю необхідного загального стажу роботи неправомірною.
Зобов'язано Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи з 01.09.2015 року по 30.09.2016 року у Відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку №1 з 15 липня 2016 року, відповідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи з 19.01.1991 року по 12.02.1995 року оператором по виготовленню металевої сітки в МП «Міностеп».
Стягнуто з бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області в користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 1000 (однієї тисячі) грн. та 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору, а всього 1551 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії у відповідності до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області листом №4680/02-10 від 19 жовтня 2016 рок відмовило у призначенні позивачу такого виду пенсії, оскільки відповідно до довідок уточнюючих пільговий характер роботи до пільгового стажу за списком №1 зараховано 10 років 4 місяці 19 днів, в тому числі 5 місяців 27 днів навчання за спеціальністю. Загальний стаж його роботи становить 20 років 6 місяців 13 днів. Додатково відповідач зазначив, що відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» немає підстав зарахувати до загального стажу період роботи з 01.09.2015 року по 30.09.2016 року в ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля».
Також відповідач відмовив позивачу зарахувати стаж його роботи з 19.01.1991 р. по 12.02.1995 р. оператором по виготовленню металевої сітки в МП «Міностеп» з тієї причини, що записи у трудовій книжці завірені гербовою печаткою СРСР ( т.1 а.с.83а ).
Копією трудової книжки позивача підтверджується період роботи позивача з 01.09.2015 року по 30.09.2016 року електрослюсарем підземним у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля».
Витягами із наказів №36 від 28.01.2014 року і №24 від 26.01.2015 року підтверджується, що посада електрослюсаря підземного атестована відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» як така, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком №1 (т.1 а.с.12).
Крім того, ДП «Волиньвугілля» надало довідку ОСОБА_1 від 15 липня 2016 року на підтвердження наявного трудового стажу за період з 13.03.2007 року по час її видачі для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній (т.1 а.с.11).
Судом першої інстанції встановлено, що у трудовій книжці наявний запис про стаж роботи позивача на посаді оператора по виготовленню металевої сітки в МП «Міностеп», а також, що дійсно цей запис підприємства був скріплений гербовою печаткою СРСР.
Відповідно до п.«а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно роз'яснень, наданих в листі Міністерства праці та соціальної політики України час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати працівникам, які працюють в умовах, передбачених Списком №1 та Списком №2, можуть бути зараховані до пільгового стажу не більше 1 місяця в календарному році.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно- правового характеру;
Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Частиною 9 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
Частина 10 цього Закону передбачає: якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 Закону визначено: страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка і тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби або навчання, а також архівними установами.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи містяться підтвердження, а саме, копії платіжних документів ДП «Волиньвугілля» (т.1 а.с. 86 т.2 а.с.107), які підтвердують, що при виплаті заробітної плати ОСОБА_1 підприємство сплачувало страхові внески шляхом перерахування безготівкових сум з свого банківського рахунку на банківський рахунок позивача за період роботи з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року, однак податковою інспекцією було перерозподілено ці кошти та змінено їх цільове призначення, внаслідок чого позивачу не було перераховано страхові внески за відповідний період.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам факт ненадходження відрахувань до Пенсійного фонду України із зарплати позивача за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні позивачу стажу роботи у період з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року. Крім того, з заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.
Оскільки, до трудової книжки позивача уповноваженою особою МП «Міностеп» внесені всі записи, які підтверджують зайнятість на займаній посаді повний робочий день, відтак відмова у зарахуванні спірного періоду роботи на посаді оператора по виготовленню металевої сітки є протиправною.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 24 квітня 2017 року у адміністративній справі №165/2354/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
ОСОБА_2
Повний текст ухвали складений 27 червня 2017 року.