26 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6263/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Кухтея Р.В., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу зони ЧАЕС Головного управління МВС України в Київській області, Головного управління МВС України в Київській області (Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Київській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу зони ЧАЕС Головного управління МВС України в Київській області, Головного управління МВС України в Київській області (Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Київській області) (далі - ГУ МВС України в Київській області), третя особа ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі з вимогами про визнання протиправними дії відповідачів щодо не проведення перерахунку грошового утримання та відмови у видачі довідки; зобов'язання відповідачів провести перерахунок грошового утримання за весь період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з відображенням сум перерахунку в особистому рахунку та видати відповідну довідку про грошове утримання, з урахуванням здійснення перерахунку для пред'явлення довідки в управління Пенсійного фонду для обчислення пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та в період з 26.04.1986 по 13.06.1986 під час виконання службових обов'язків отримав дозу опромінення в 113,48 рентген. Вважаючи, що йому невірно було визначено грошове утримання, звернувся до головного управління МВС України в Київській області провести перерахунок такого утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати нову довіку про грошове утримання. Отримавши відповідь, в якій зазначено про правильність виплати грошового забезпечення в одинарному розмір із посадового окладу, з нею не погодився, а тому звернувся в суд з вимогами зобов'язати відповідачів видати наведену вище довіку згідно нормативно-правових актів урядових установ колишніх СРСР та УРСР.
ОСОБА_4 Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року відмовлено в задоволенні позову, оскільки суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідачів у відповідності до законодавства України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, на неї стороною позивача подано апеляційну скаргу, в якій апелянт вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені без урахування наведеного в адміністративному позові нормативно-правового обґрунтування позовних вимог, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судовим розглядом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Визнаний інвалідом 2 групи, яка пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ці обставини визнаються сторонами, а тому можуть не доказуватися перед судом, так як проти цього не заперечили сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання .
10.08.2016 ОСОБА_2 звернувся до ГУ МВС України в Київській області із заявою про перерахунок грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ГУ МВС України в Київській області листом від 16.09.2016 за №29/Х-541 повідомило ОСОБА_2, що розрахунок проводиться виходячи із середньої тарифної ставки та фактично відпрацьованих днів у зоні, на підставі розрахункового листа та довідки про підтвердження факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому у картці про нарахування грошового забезпечення відсутній запис про отримання разової грошової винагороди за отримання максимально допустиму дозу радіації, а тому підстав для включення її у довідку про грошове забезпечення немає.
Як видно з матеріалів справи, головне управління МВС України в Київській області разом з листом від 16.09.2016 за №29/Х-541 направило позивачу довіку про заробітну плату помісячно для обчислення пенсії від 16.09.2016 № 282 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів вчинені на підставі, в межах повноважень, у спосіб та у повній відповідності до законодавства України.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки суду першої інстанції зроблені без дотримання норм матеріального права, а тому колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно абз.2 п.1 постанови ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 07 травня 1986 року №524-156, особам начальницького і рядового складу, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, слід виплачувати посадові оклади та оклади за спеціальними званнями у подвійному розмірі.
ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 23 травня 1986 №1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 №964 на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.
Грошове забезпечення особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх оправ, що виконували службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, здійснювалося на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та МВС УРСР, зокрема, наказів МВС СРСР від 11 травня 1986 №0130, від 17 травня1986 №0149, від 30 червня1986 № 0189 та інших.
Абзацом першим пункту 1 наказу МВС СРСР від 17 травня 1986 року №0149 «Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», на виконання зазначених розпоряджень було наказано, зокрема, міністру внутрішніх справ Української РСР дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, які зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у ІІІ зоні небезпеки - у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.
Абзацом 2 пункту 1 цього наказу передбачалося у такому ж порядку і розмірах виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І - ІІІ зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - також окладів за військовим і спеціальним званням.
За основним місцем служби нараховувались надбавки за вислугу років та інші надбавки.
В матеріалах справи наявна копія довідки відділу зони Чорнобильської АЕС (а.с.50), згідно якої судом встановлено, що ОСОБА_2 за місце роботи (служби) - Прип'ятський МВВС УВС Київського облвиконкому на посаді міліціонера за період з 26.04.1986 по 23.07.1986 посадовий оклад - 145 крб; згідно розрахункового листа за 1986 рік виплачена заробітна плата (грошове забезпечення) в сумі 186 крб. 32 коп.
ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 (постанова ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7) надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, відповідно в чотири, три і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.
Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно абзацу 4 пункту 1 ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 (абз.4 п.п.1 п.1 ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7) у відповідних зонах небезпеки в чотири, три і двократному розмірах (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження становився менше на одиницю.
Зі змісту наведених правових норм випливає, що після прийняття розпорядження ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964 робота працівників оплачується у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених тарифів та подвійного посадового окладу та окладу за спеціальними званнями згідно Постанови ЦК КПРС, ПВС СРСР, РМ та ВЦСПС від 07 травня 1986 року №524-156.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що вказані нормативно-правові акти не застосовуються одночасно, оскільки розпорядження ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964 для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови оплати праці, замість попередніх, встановлених ОСОБА_4 від 07 травня 1986 року №524-156.
Що стосується одноразової грошової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіації, колегія суддів зазначає таке.
Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 статті 54 Закону передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, без обмеження.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно пункту 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок) при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку передбачено, що подання та оформлення документів до заяви про призначення пенсії за віком для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно ч.4 ст.15 Закону видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
З аналізу наведених норм випливає, що пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може призначатися виходячи із фактично отриманої заробітної плати.
При цьому, розмір отриманої заробітної плати зазначається у довідці, яка видається на підставі первинних документів, а орган пенсійного фонду має право перевірити обґрунтованість її видачі.
Таку ж правову позицію висловлено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01.04.2015 справа №К/800/6476/14 та від 21.05.2015 справа № К/800/26522/14.
Із матеріалів справи вбачається, що одноразова грошова винагорода за отриману гранично допустиму дозу радіації та добові позивачу не виплачувались, що стверджується відсутністю відповідного запису у картці про нарахування грошового забезпечення.
Слід зазначити, що грошові винагороди, які отримані в зоні відчуження, носять разовий характер та у довідку, видану на підставі постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7, не включаються.
Таким чином, видана ОСОБА_2 довідка № 282 відображає фактичний розмір сплачених позивачу у 1986 році сум заробітної плати, а відтак у відповідачів відсутні правові підстави для включення до неї будь-яких інших розрахунків заробітної плати.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Водночас необхідно вказати, що ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції припустився помилки у застосуванні норм процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що предметом судового розгляду є, зокрема, правовідносини щодо проведення перерахунку грошового утримання та видачі довідки про грошове утримання для пред'явлення в управління Пенсійного фонду для обчислення пенсії, тобто такі відносини стосуються соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, даний спір предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.
За приписами ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до призвело до прийняття незаконного рішення, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
ОСОБА_4 Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі № 809/275/17 скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді ОСОБА_7
ОСОБА_8
Повний текст виготовлено 27.06.2017р.