Справа: № 758/197/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
29 червня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У січні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просив визнати дії Управління протиправними, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату йому пенсії державного службовця з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, згідно довідки про заробітну плату, що видана Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 13.10.2016 № 26-2-7/122.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2017 року позов задоволено. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2, у розмірі 90 відсотків суми заробітної плати у відповідності до Закону України «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії) з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати згідно довідки, що видана Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 13.10.2016р. № 26-2-7/122, починаючи з 05.07.2016 року з урахуванням проведених раніше виплат.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати державного службовця у звязку із чим не враховуються при розрахунку пенсії.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження за правилами ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), то апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у розмірі 90% суми заробітної плати працюючого державного службовця.
На звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням до заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії, сум матеріальних допомог та індексації, з яких сплачено відповідної внески, відповідач листом від 16.12.2016 № 41780/04 повідомив про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням зазначених виплат.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що при обчисленні пенсії позивачу пенсійним органом не було враховано до заробітку інших виплат, які вказані у довідці про складові заробітної плати та на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 402/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, від 3 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14 відповідно).
Крім того, у постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України "Про державну службу" та "Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, враховуючи, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись статтями 183-2, 160, 195, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2017 року - без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.