Справа: № 826/3344/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
27 червня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
При секретарі судового засідання: Дьяковій О.О.
За участі представників:
позивача: Маліновська А.А.
відповідача та третьої особи: Шмігель Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Трейдінг» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.17р. у справі №826/3344/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Трейдінг» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.12.14р. №0001254102.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.15р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.15р., адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.16р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.15р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.15р. - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.17р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що виявлена у декларації помилка з урахуванням уточнених показників, не впливає на розмір грошових зобов'язань з податку на прибуток, а відтак не може слугувати підставою для збільшення суми грошового зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - центральним офісом з обслуговування великих платників проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за III квартали 2014 року, за результатами якої складено акт від 18.11.14р. №1326/28-10-41-20/36511938.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.12.14р. №0001254102, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 107 800 578,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 86 240 463 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 560 115,75 грн.
Підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.13р. №872, пункту 46.4 статті 46, підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47, пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за III квартал 2014 року на 8 624 0463 грн.
Такий висновок ґрунтується на тому, що значення податкової декларації за 1 квартал 2014 року з урахуванням уточнень були, зокрема, рядок 15 - 0,00 грн., рядок 16 - 86 240 463,00 грн.; значення податкової декларації за 1 півріччя 2014 року з урахуванням уточнень були, зокрема, рядок 15 - 86 240 463 грн., рядок 16 - 0,00 грн.; відповідно, значення податкової декларації за III квартали 2014 року згідно із формою декларації повинно бути, зокрема: рядок 5 - 86 240 463 грн., а рядок 16 - 0,00 грн., однак, у поданій товариством податковій декларації з податку на прибуток за III квартали 2014 року значення рядка 15 становить - 0 грн., а рядка 16 - 86 240 463 грн., що свідчить про наявність відхилення у розмірі 86 240 463 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС наступну податкову звітність, що прийнята податковим органом:
звітну податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2014 року (квитанція від 11 серпня 2014 року №9046223783) з наступними показниками: у рядку 15 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року) визначено суму у розмірі « 0»; у рядку 16 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-) визначено суму у розмірі «0»;
звітну податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2014 року (квитанція від 11 серпня 2014 року №9046230820) з наступними показниками: у рядку 15 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року визначено суму у розмірі « 0»; у рядку 16 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 -рядок 15) (+,-) визначено суму у розмірі « 0»;
звітну податкову декларацію з податку на прибуток за III квартали 2014 року (квитанція від 07 листопада 2014 року №9064830668).
Через допущені помилки у раніше поданій податковій звітності позивачем подано наступну податкову звітність:
уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2014 року із Додатком ЗП (квитанція від 10 листопада 2014 року №9065148507) із заповненими рядками 14,16 та додатком ЗП з наступними показниками: у рядку 14 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.; у рядку 16 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-) визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.;
уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2014 року (квитанція від 10 листопада 2014 року №9065160893) із заповненими рядками 14,16 та додатком ЗП з наступними показниками: у рядку 14 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.; у рядку 16 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-) визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.;
звітну нову податкову декларацію з податку на прибуток за III квартали 2014 року (квитанція від 10 листопада 2014 року №9065171157) із заповненою строкою 14 та додатком ЗП з наступними показниками: у рядку 14 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року) визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.; у рядку 16 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-) визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.
Позивачем знову допущені помилки у вказаних декларації, з зв'язку із чим подано наступну податкову звітність:
уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2014 року із Додатком ЗП (квитанція від 12 листопада 2014 року №9065715918) із заповненням рядка 27, з наступними показниками: у рядку 14 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.; у рядку 16 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-) визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.; у рядку 27 зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (від'ємне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка уточнюється) або рядок 04 таблиці 2 додатка ВП до рядків 24-27, 29-32 та 34-37 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) визначено суму у розмірі «-» 86 240 463 грн.;
уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2014 року (квитанція від 12 листопада 2014 року №9065727789) із заповненням рядка 15 з наступними показниками: у рядку 14 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року визначено суму у розмірі «-« 86 240 463 грн.; у рядку 15 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року визначено суму у розмірі «-« 86 240 463 грн.
Після проведення перевірки з податку на прибуток за ІІІ квартал 2014 року та складання вищезгаданого акту перевірки, Позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за III квартали 2014 року (квитанція від 24 листопада 2014 року №9068436770) із заповненням рядків 15 та 24 (а.с.104, том І).
За змістом пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Відповідно до пункту 50.3 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаної норми вбачається, що передбачене у цій нормі право виправити самостійно виявлені помилки може бути обмежено виключно випадками, визначеними у пункті 50.2. цієї норми.
У даному випадку, подана позивачем уточнююча декларація з податку на прибуток за III квартали 2014 року (квитанція від 24.11.2014 року №9068436770) із виправленими показниками рядків 15 та 24 після проведеної перевірки (акт від 18.11.2014р), під час якої і були виявлені помилки у цих рядках у раніше поданій декларації, не може вважатись самостійно виправленими показниками, а тому доводи апелянта про відсутність факту порушення з покликанням на показники цієї декларації не заслуговують на увагу.
Доводи апелянта про неотримання акта перевірки не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 151, т. І), рекомендований лист з актом перевірки вручено уповноваженому представнику Товариства 20 листопада 2014 року, що не спростовано позивачем в ході розгляду справи належними та допустимими доказами.
Матеріали справи також містять докази належного повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки.
Також судом обґрунтовано відхилено доводи позивача про направлення акта перевірки за адресою, яка не була податковою адресою чи місцезнаходженням позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу м. Київ, вул. Льва Толстого, 57, за якою направлявся акт перевірки, неодноразово до проведення перевірки здійснювалося надсилання листів до ТОВ «Дтек Трейдінг», які отримувалися уповноваженим представником Єфрименко, та на які підприємство надавало відповіді, а тому відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України при направленні акта перевірки, отже, акт перевірки вважається вручений позивачу у встановленому законом порядку.
Таким чином, враховуючи, що факт відхилення у розмірі 86 240 463 грн. за вказаний звітний період встановлений перевіркою, подальше виправлення позивачем не може вважатись самостійним виправленням помилок у податковій звітності в розумінні статті 50 Податкового кодексу України.
Що стосується вказівок Вищого адміністративного суду України про не дослідження судами при здійсненні висновку про протиправність дій податкового органу по списанню коштів з рахунку позивача обставин, які слугували підставами такого списання, слід зазначити, що предметом даного спору є оскарження податкового повідомлення-рішення, дії ж податкового органу по списанню коштів з рахунку платника податків позивачем у даній справі не оскаржуються, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у суду відсутні підстави в межах даної справи здійснювати правову оцінку вищенаведеним діям відповідача та іншим обставинам, що не відносяться до предмета адміністративного позову.
Стосовно вказівок Вищого адміністративного суду України про необхідність дослідження податкового обліку платника податків за податковий період, якого стосувалась податкова звітність, та за попередні періоди, які могли впливати на формування такої, із встановленням наявності чи відсутності понесеного позивачем у І кварталі 2014 року збитку, наявності переплати з авансових платежів з податку на прибуток, та, відповідно, встановлення дійсних показників, які повинні були бути відображені у рядках 15 та 16 відповідних декларацій, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпунктів 16.1.2., 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.3. статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які складаються на підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій та податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
В даному випадку на виконання вказівок Вищого адміністративного суду України та на підтвердження формування даних свого податкового обліку позивачем не надано суду будь-яких первинних документів, з яких би вбачалося фактична наявність чи відсутність понесеного позивачем у І кварталі 2014 року збитку, що загалом, враховуючи неодноразове виправлення позивачем показників податкової звітності за спірний та попередні періоди, не дає суду змоги дослідити дійсні показники, які повинні були бути відображені у відповідних рядках декларацій за період, що перевірявся, та за попередні періоди, для цілей встановлення факту наявності чи відсутності заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за III квартал 2014 року та відповідних втрат бюджету у зв'язку з цим.
Таким чином, враховуючи недотримання позивачем вимог статті 50 Податкового кодексу України щодо самостійного виправлення помилок у податковій звітності, а також відсутність в матеріалах справи базових первинних документів, на підставі яких формувалися дані податкового обліку та задекларовані позивачем показники спірної податкової звітності з податку на прибуток, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача підстав для їх формування, а тому, відповідно, погоджується із висновками акта перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства за III квартал 2014 року.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги позивача.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дтек Трейдінг» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.17р. у справі №826/3344/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.17р. у справі №826/3344/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 29.06.17р.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.