22 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5908/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року про закриття провадження у адміністративній справі №344/9500/16-а за позовом приватного підприємства «Пріма МЕД» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
27 липня 2016 року позивач - приватне підприємство «Пріма МЕД» звернулося в суд з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста в якому просило визнати дії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста щодо відмови ПП «Пріма МЕД» в продовженні договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 24 січня 2007 року на 2 роки 11 місяців неправомірними. Визнати не чинним п. 1.8.2 рішення Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста, оформленого протоколом № 4/15 від 27.02.2015 року.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року закрито провадження в справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Пріма МЕД» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Роз'яснено позивачу, що із захистом свого права він, вправі звернутись з позовом до Господарського суду Івано-Франківської області за правилами ГПК України.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на розгляді в суді першої інстанції перебувала справа №344/9500/16-а за позовом ПП «Пріма-МЕД» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дій щодо відмови в продовженні договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 24.01.2007 року строком на 2 роки 11 місяців та визнання не чинним п. 1.8.2 рішення Комісії виконавчого комітету з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста.
Позивачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області вказане вище клопотання задовольнив та закрив провадження у даній справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
З такими висновками Львівського окружного адміністративного суду колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується та зазначає наступне:
За змістом ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із вимогами п.п. 1, 7 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (частина 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів (ст. 12 ГПК України).
Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.
Суд апеляційної інстанції взявши до уваги викладене вище, вважає, що даний спір повинен розглядатися в Господарському суді Івано-Франківської області за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року про закриття провадження у адміністративній справі №344/9500/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
ОСОБА_1
Повний текст ухвали складений 27 червня 2017 року.