Справа: № 710/284/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Побережна Н.П.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
27 червня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 15 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій щодо відмови про призначення основної (державної) пенсії та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулась до Шполянського районного суду Черкаської області з позовом до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просила визнати відмову відповідача у призначенні позивачеві пенсії за віком протиправною та незаконною, а також зобов'язати УПФ України в Шполянському районі призначити позивачеві пенсію за віком на підставі п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як матері інваліда з дитинства з дати подання заяви - 06 листопада 2015 року.
Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 15 травня 2017 року даний адміністративний позов - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06 серпня 1985 року ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про народження 06 серпня 1985 року зроблено запис №43. Батьками дитини є ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_2 від 22 липня 2010 року ОСОБА_4, 1985 року народження, має інвалідність 3 групи безтерміново.
Згідно витягу із акту огляду у МСЕК серії МСЕ №019296 від 20 вересня 2001 року ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства з 01 серпня 2001 року, група інвалідності - третя, інвалідність встановлена на строк до жовтня 2002 року.
Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №085005 від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства, група інвалідності - третя, інвалідність встановлена безтерміново.
Згідно висновку №5 про час настання інвалідності від 02 листопада 2015 року, виданого Шполянською районною поліклінікою, ОСОБА_4, 1985 року народження, визнається, інвалідом з дитинства з 01 лютого 1994 року.
Відповідно до довідки № 911 від 05 жовтня 2015 року, виданої виконавчим комітетом Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_3 народила та виховала до повноліття сина - ОСОБА_4, інваліда з дитинства.
ОСОБА_3 має загальний трудовий стаж понад 15 років, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_3
06 листопада 2015 року, тобто після досягнення 50-річного віку, позивач подала до УПФ України в Шполянському районі заяву з відповідним пакетом документів про призначення достроково пенсії за віком як матері інваліда з дитинства на пільгових умовах.
Відповідач листом від 12 листопада 2015 року № 6204/03 відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії, вказавши, що поданий пакет документів не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 встановлено інвалідність з 01 лютого 1994 року, тобто в 8-річному віці, тому ОСОБА_3 не має права на призначення пенсії у віці 50 років, відповідно, відмова управління Пенсійного фонду в Шполянському районі Черкаської області в призначенні пенсії є законною.
Колегія суддів, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Згідно статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Згідно пункту 2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.
Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Отже, наведені правові норми не містять в якості обов'язкової умови для призначення такого виду пенсії встановлення дитині інвалідності до досягнення нею 6-річного віку.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що чинним законодавством розмежовано поняття інваліда з дитинства та дитини-інваліда. При цьому, згідно вимог Порядку №22-1 необхідність подання висновку лікарсько-консультаційної комісії передбачено для тих інвалідів з дитинства, які визнані такими після досягнення вісімнадцятирічного віку.
Отже, мати інваліда з дитинства має право на призначення дострокової пенсії за віком у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана інвалідом з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку. Якщо дитина визнана інвалідом з дитинства після досягнення нею вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності відповідного лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27 травня 2014 року у справі № 21-133а14.
Між тим, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 визнаний інвалідом з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку. За вказаних обставин, відмова органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії з мотивів ненадання висновку лікарсько-консультаційної комісії є необґрунтованою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками апелянта щодо наявності підстав для задоволення позову.
Отже, відмова органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії з підстав ненадання такого висновку є необґрунтованою.
Суд першої інстанції на зазначену вищу різницю між поняттями інваліда з дитинства та дитини-інваліда увагу не звернув та помилково визнав дії відповідача правомірними та відмовив в задоволенні позову.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 15 травня 2017 року - скасувати та ухвалити нову.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій щодо відмови про призначення основної (державної) пенсії та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати відмову Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком протиправною.
Зобов'язати Городищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на підставі п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як матері інваліда з дитинства з дати подання заяви - 06 листопада 2015 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.