27 червня 2017 року справа № 336/7356/16-а (2-а/336/49/2017)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2017 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначені номера засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є, позивача ОСОБА_1, з порушенням вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, у зв'язку з тим, що апелянтом ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено чи бажає апелянт ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності апелянта ОСОБА_1, а також з порушенням ч. 6 ст. 187 КАС України, оскільки апелянтом ОСОБА_1 до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою.
Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2017 року по даній адміністративній справі залишена без руху, апелянту ОСОБА_1 було запропоновано в строк до 20 червня 2017 року включно усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: зазначити номера засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є, позивача ОСОБА_1, повідомити суду апеляційної інстанції чи бажає апелянт ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності апелянта ОСОБА_1, а також сплатити судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху була отримана особисто апелянтом ОСОБА_1 - 29 травня 2017 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 26 червня 2017 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, уточнена апеляційна скарга відправлена апелянтом ОСОБА_1 21 червня 2017 року) від апелянта ОСОБА_1 на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла уточнена апеляційна скарга, відповідно до якої, апелянтом ОСОБА_1 на виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України, зазначені номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти позивача ОСОБА_1, а також на виконання вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, повідомлення про бажання приймати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Звертаю увагу апелянта ОСОБА_1 на той фат, що в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року було чітко зазначено строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, а саме до 20 червня 2017 року включно.
Натомість, як свідчать матеріали адміністративної справи, зокрема, штемпель на поштовому конверті, уточнена апеляційна скарга відправлена апелянтом ОСОБА_1 21 червня 2017 року, з одноденним пропуском встановленого суддею строку.
Крім того, апелянтом ОСОБА_1А не виконані вимоги ч. 6 ст. 187 КАС України, оскільки апелянтом ОСОБА_1 знов ж таки не надано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою в розмірі 606 грн. 32 коп.
Водночас, 26 червня 2017 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, уточнена апеляційна скарга відправлена апелянтом ОСОБА_1 21 червня 2017 року) від апелянта ОСОБА_1 на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду разом з уточненою апеляційної скаргою надійшло клопотання про звільнення апелянта ОСОБА_1 про звільнення апелянта ОСОБА_1 від сплати судового збору про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що апелянт ОСОБА_1 немає інших доходів, окрім пенсії, яка складає 1203 грн., а у разі відмови апелянту ОСОБА_1 в звільненні від плати судового збору, апелянт ОСОБА_1 просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання апелянта ОСОБА_1, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 червня 2017 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, уточнена апеляційна скарга відправлена апелянтом ОСОБА_1 21 червня 2017 року), про звільнення апелянта ОСОБА_1 від сплати судового за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинна сплачувати судовий збір.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.
Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).
При зменшенні тягаря судових витрат, суд може виходити з такого. Якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді у суду є підстави для застосування заходів, визначених статтею 88 КАС України. Суд може врахувати також, наприклад, великі витрати особи на лікування чи інші життєво необхідні витрати, що не дають можливості оплати судових витрат.
Однак, як вбачається із матеріалів адміністративної справи, підстави, наведені апелянтом ОСОБА_1 для звільнення її від сплати судового збору не є поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
У зв'язку з вищенаведеним вважаю за необхідне продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги та повідомити про це апелянта ОСОБА_1
Керуючись ст. 102 КАС України, суддя, -
Надати додатковий строк на усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Недоліки апеляційної скарги мають бути виконані в строк до 07 липня 2017 року.
В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків до вказаного строку апеляційна скарга буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка подала скаргу.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання на неї касаційної скарги.
Суддя Т.С. Прокопчук