22 червня 2017 року справа № П/811/840/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Хрещатий Вимір" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі № П/811/840/17 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Хрещатий Вимір" до Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування наказу та податкових повідомлень рішень,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною перевірку та скасувати наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТДВ «Хрещатий Вимір» від 16.01.2017 року № 28 з подальшим скасуванням податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Тревіс Групп» за травень 2016 року та ТОВ «Воркхорс» за червень 2016 року від 27.01.2017 року № 18/11-28-14-04/40272205.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Залишаючи без руху вказаний позов суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, а саме : позивачем не сплачено судовий збір, не подано докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також встановлено відсутність копій документів, приєднаних до позовної заяви для третьої особи.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Приписами ч. 3 ст. 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Відповідно ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Судовий збір у розумінні ст. 1 Закону № 3674-VI це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Платниками судового збору згідно статті 2 вказаного Закону є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У відповідності до абзацу другого частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 вказаного Закону № 3674-VI передбачені розміри ставок судового збору. Так, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнати незаконною перевірку та скасувати наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТДВ «Хрещатий Вимір» від 16.01.2017 року № 28) та одну вимогу майнового характеру (скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2017 року № 18/11-28-04/40272205).
Таким чином, за подання адміністративного позову сплаті підлягає за ставкою для вимог немайнового характеру юридичною особою 1600 грн та за ставкою для вимог майнового характеру - 67717,17 грн. (4154326 (сума оскаржуваних податкових повідомлень-рішень)*1,5= 67717,17 грн), у зв'язку з чим судом першої інстанції вірно розраховано суму судового збору.
З приводу посилання апелянта на те, що судом першої інстанції невірно розраховано судовий збір, оскільки позов у вказаній справі подано саме фізичною особою - засновником (учасником) ТДВ «Хрещатий Вимір», а не юридичною особою, стосовно якої відповідачем прийняті оскаржувані рішення, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
У відповідності до положень Статуту ТДВ «Хрещатий Вимір» засновником (учасником) вказаного товариства є ОСОБА_1 (а.с. 16), який відповідно до наказу від 12.02.2016 № 1-к одночасно є і директором вказаного товариства, тобто в розумінні ч. 7 ст. 56 КАС України вказана особа є законним представником ТДВ «Хрещатий Вимір».
Таким чином, навіть у випадку подання ОСОБА_1, на його думку, позову від власного імені вважається, що він виступає у спірних правовідносинах щодо оскарження рішень податкового органу від імені товариства, не від свого імені, оскільки його особисті права як фізичної особи прийняттям оскаржуваних рішень жодним чином не зачіпаються.
З цього приводу судова колегія зауважує, що предметом спору у вказаній справі є оскарження наказу та податкових повідомлень-рішень від 21.02.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які прийняті відносно платника податків - ТДВ «Хрещатий Вимір», тобто спірні правовідносини стосуються саме нарахування податкових зобов'язань щодо товариства як юридичної особи, а відтак ОСОБА_1 не є суб'єктом вказаних правовідносин, оскільки як зазначалось вище в розумінні КАС України виступає представником вказаного товариства.
Зазначаючи ж про подання ним позову як фізичною особою, ОСОБА_1 як засновник (власник) та директор товариства, фактично намагається уникнути сплати судового збору, в розмірі передбаченому діючим законодавством у вказаній категорії спорів.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при поданні адміністративного позову до суду, сума судового збору розраховується за ставками, встановленими Законом № 3674-VI для юридичної особи.
Крім того, з приводу доводів апелянта, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення носять немайновий характер, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», оскарження податкових повідомлень-рішень є вимогами майнового характеру, оскільки дані вимоги підлягають вартісній оцінці, а відтак впливають на майновий стан особи, яка звертається до суду.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що, оскільки ТДВ «Хрещатий Вимір» оскаржує податкові повідомлення-рішення, якими товариству визначено грошове зобов'язання на загальну суму 4154478 грн., то позовні вимоги мають вартісну оцінку, а відтак відносяться до позовних вимог майнового характеру, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно застосовано норми частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України та постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначивши про її недоліки та спосіб усунення цих недоліків.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.
Повний текст складено 27 червня 2017 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Хрещатий Вимір" залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі № П/811/840/17 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко