21 червня 2017 рокусправа № 804/3637/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 804/3637/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - Відповідач), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0010031304 від 27.05.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” (код 11010500) на загальну суму 54 927, 05 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0010061304 від 27.05.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Військовий збір” (код 11011000) на загальну суму 3777, 34 грн.;
визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0010041304 від 27.05.2016р., яким встановлено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 41 191, 18 грн.;
визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0010051304 від 27.05.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 4451, 61 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року відкрито провадження по справі № 804/3637/16.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що Відповідачем при формуванні висновків про порушення приписі податкового законодавства взагалі не досліджувалися первинні документи, при цьому наголошував, що податок на доходи фізичних осіб, який був об'єктом перевірки, та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не пов'язані між собою та мають різну правову природу та об'єкт оподаткування. Висновки податкового органу щодо нездійснення Позивачем у період, що перевірявся, діяльності в частині надання готельних послуг, мобільного харчування та інших послуг, які б призвели до використання значних обсягів тепла та електроенергії, є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними доказами. Неналежне ведення книги обліку доходів та витрат жодним чином не вплинуло на завищення валових витрат
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 804/3637/16 у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено (суддя - Барановський Р.А.).
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що встановлені податковим органом порушення податкового законодавства, допущені Позивачем, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому оскаржувані рішення є обґрунтованими та у відповідності до приписів чинного законодавства.
Позивач - ФОП ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 804/3637/16 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що висновки податкового органу сформовані не на підставі первинних документів, а з «Розрахунків сум збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», що складалися Позивачем у 2013 році, а також на підставі звітів за формою ДФ-1, зробленими взагалі іншими суб'єктами підприємницької діяльності. При цьому законодавцем передбачено зовсім методики обрахування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та податку на доходи фізичних осіб. Зазначено, що контрагентами Позивача було допущено помилки при складанні податкового розрахунку, що Відповідачем не перевірялось. Висновки відповідача щодо не підтвердження використання електричної енергії в господарській діяльності є лише припущеннями останнього.
Відповідач заперечень на апеляційну скаргу до суду не направив.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 804/3637/16 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.
Крім того, Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було заявлене клопотання про зміну сторони по справі, яка мотивована тим, що відповідно до наказу ДФС України від 25.01.2017 року № 39 Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перейменовано на Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відносно вимог вищевказаного клопотання, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва.
На підставі ст. 55 КАС України здійснено заміну Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
У судовому засіданні, заслухавши представників Позивача та Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу-підприємця в Управлінні державної реєстрації Дніпропетровської міської ради від 16.09.2010р. (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2 224 000 0000 074082).
До основних видів економічної діяльності позивача (за КВЕД) належить:
56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
У період з 18.04.2016 р. по 29.04.2016 р. згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1 ст. 77 п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.
За підсумками проведеної перевірки податковим органом складено акт “Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р.” № 1520/13-04/НОМЕР_1 від 18.05.2016 р.
Перевіркою встановлено порушення:
- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України №2755, зі змінами і доповненнями, у вигляді заниження ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб у розмірі 43 941, 64 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 4607, 40 грн., за 2014 рік - на суму 4663, 85 грн. та за 2015 рік - на суму 34 670, 39 грн.);
- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст., 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року №2464-VI у вигляді недонарахування платником сум єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. у загальному розмірі 41 191, 18 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 6649,73 грн., за 2014 рік - на суму 13 081, 59 грн., за 2015 рік - на суму 21 459, 86 грн.);
- п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5, п.п. 1.6 п. 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України №2755, зі змінами і доповненнями, у вигляді не нарахування та не утримання військового збору у розмірі 3021, 87 грн. (за 2015 рік).
Враховуючи виявлені в ході проведеної перевірки порушення підприємством норм Податкового кодексу Украни, на підставі акта перевірки контролюючим органом сфоромовано:
- податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_2 від 27.05.2016 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за платежем “Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” (код 11010500) на загальну суму 54 927, 05 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 43 941, 64 грн. та за штрафними санкціями - 10 985, 41 грн.);
- податкове повідомлення-рішення за №0010061304 від 27.05.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Військовий збір” (код 11011000) на загальну суму 3777, 34 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 3021, 87 грн. та за штрафними санкціями - 755, 47 грн.);
- вимога про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-0010041304 від 27.05.2016р., яким платнику встановлено суму недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообо'язкове державне соціальне страхування у розмірі 41 191, 18 грн.;
- рішення за №0010051304 від 27.05.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 4451, 61 грн.
Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2016 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № ф-0010041304 від 27.05.2016 р., а також про застосування штрафних санкцій №0010051304 від 27.05.2016 р. і було предметом судового розгляду.
Надаючи правову оцінку рішенням суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України.
Положеннями п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п.177.2. ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України).
Згідно з п.177.4. ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Так, пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (у редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011р., № 71-VIII від 28.12.2014р. ) визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Підпунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України - під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податкового кодексу України для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України ).
Пунктом 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із сум оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).
Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України , податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб, визначену ст. 167 Податкового кодексу України у розмірі 18 відсотків.
Крім того, відповідно до пп. 1.2 п. 16-1підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи, визначені в ст. 163 Податкового кодексу України , є об'єктом оподаткування військовим збором.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (пп. 1.3 п. 16-1підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ).
Згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України ).
Згідно із приписами ст.55 Господарського кодексу України, фізична особа - підприємець є суб'єктом господарювання, тому на нього розповсюджуються його норми.
Частиною 8 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" до Податкового кодексу України, в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб-підприємців.
Так, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, а саме:
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
При цьому, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Так, зі змісту акту перевірки вбачається, що у періоді, який перевірявся Відповідачем (з 01.01.2013р. по 31.12.2015р.) ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування.
На момент проведення перевірки Позивач був платником податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, податку на доходи з фізичних осіб з найманих працівників, єдиного внеску, як роботодавець, збору за провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство), за ліцензії, військового збору, збору на розвиток виноградарства.
Згідно з податковими деклараціями про майновий стан і доходи платника за 2013-2015 рр. ФОП ОСОБА_1 визначено дохід, отриманий від діяльності, зокрема:
-з а 2013 рік-17 576, 00 грн.;
- за 2014 рік - 249 663, 00 грн.;
- за 2015 рік - 319 138, 72 грн.
Проведеною контролюючим органом перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого ФОП ОСОБА_1 від провадження діяльності за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., відображеного в розділі III податкової декларації та додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи, додатку Ф 4 до декларації про майновий стан і доходи з даними про суми загального оподатковуваного доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено факт заниження платником суми оподатковуваного доходу, який враховуються при обчисленні оподатковуваного доходу на суму 65 516, 00 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 30 716, 00 грн., за 2015 рік- на суму 34 800, 00 грн.).
Окрім того, Відповідачем встановлено, що в порушення вимог п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. занижено суму валового доходу за 2013 рік у розмірі 30 716,0 грн., яке відбулось внаслідок наступного.
Згідно “Розрахунків суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”, наданих ФОП ОСОБА_1 за звітні періоди серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року сума виручки від реалізації товарів у мережі громадського харчування за 2013 рік становить 48 292, 00 грн.
Згідно даних розділу III податкової декларації та додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період 2013 рік становить 17 576, 00 грн.
Тобто, вищенаведене свідчить, що платником безпідставно занижено суму валового доходу на суму розбіжності між сумою виручки від реалізації товарів у мережі громадського харчування, зазначені у “Розрахунках суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” за період з 01.08.2013 р. по 31.12.2013р. та сумою загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, зазначеною у розділі III податкової декларації та додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік на загальну суму 30716, 00 грн.
Окрім того, в рамках перевірки Відповідач правомірно дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п.177.2, ст. 177 Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні ФОП ОСОБА_1 суму валового доходу за 2015 рік у розмірі 34 800, 00 грн.
Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом отримано податкову інформацію (відомості з ОСОБА_2 Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (ЦБД ДРФО), згідно якої встановлено розбіжності по сумам нарахованих та виплачених доходів , в зв'язку з чим до складу валового доходу не віднесено суму коштів отриманих за надані послуги у розмірі 34 800,0 грн., які були виплачені ФОП ОСОБА_1 контрагентами-замовниками послуг , а саме:
-ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ" (36824853) - 32 800, 00 грн.;
-ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА" (33708884) - 2000, 00 грн.
Згідно із п. 176.2.ст. 176 Податкового кодексу України - особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Поняття податкового агента визначено у п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, згідно з яким податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу”.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України).
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку за формою 1-ДФ такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність), з ознакою “ 157 -Дохід виплачений само зайнятій особі”.
Натомість, згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів по ФОП ОСОБА_1 його контрагентами вбачається, що ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ" та ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА", як податкові агенти, відобразили виплачені доходи за 2015 рік на користь ФОП ОСОБА_1 за 157 ознакою “Дохід, виплачений самозайнятій особі” у сумі 34 800, 00 грн., згідно даних первинної документації (виписок банку, даних книги доходів і витрат) позивачем до складу валових доходів не включено суму доходу отриману від ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ", ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА".
Таким чином, вищенаведене свідчить, що ФОП ОСОБА_1 було безпідставно занижено суму валового доходу на суму отриманого доходу за 2015 рік від контрагентів-замовників послуг (ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ" та ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА"), згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб та даних первинного обліку на загальну суму 34 800, 00 грн.. що в ході судового розгляду не було спростовано Позивачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема:
- документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. (2013-2014 рр.);
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку,встановлених законом;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в' підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Також, в ході проведення перевірки правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у розділі III податкової декларації та додатку 5, додатку Ф 4 до декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. контролюючим органом встановлено їх завищення платником на загальну суму 197 750,34 грн. (в т.ч. по періодам: за 2014 рік - на суму 31 092,18 грн., за 2015 рік - на суму 166 658,16 грн.).
Також, в акті перевірки Відповідач зазначив, що в порушення положень п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2014 рік на 18 130, 38 грн.
Так, п.177.10 ст.177, п.178.6 ст.178 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Відповідно до п.п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Перевіркою дотримання ФОП ОСОБА_1 встановленого порядку ведення Книги обліку доходів, в порушення п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановлено та не заперечується Позивачем - факт неналежного ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., що в свою чергу призвело до перекручення даних обліку доходів та витрат, та заниження чистого оподаткованого доходу на суму 18 130,38 грн.
ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації про майновий стан і доходи та додатку 5 за звітний період 2014р. № НОМЕР_4 від 30.01.2015р., визначено розмір отриманих доходів - 249 662, 32 грн., вартість документально підтверджених витрат становить 216 511, 31 грн., розмір чистого оподатковуваного доходу - 33 151,69 грн.
Водночас, при перевірці первинних документів, наданих ФОП ОСОБА_1 та занесених до книги доходів та витрат за період 2014р., фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровську визначено, що розмір отриманих доходів становить - 249 662, 32 грн., вартість документально підтверджених витрат становить - 193 818, 46 грн., відповідно чистий оподатковуваний дохід за даними перевірки становить - 51 282,07 грн.
В порушення п.п.177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2015 рік у розмірі 131 200, 00 грн., яке відбулось внаслідок наступного.
Так, при проведенні перевірки повноти визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю платника податковим органом було встановлено, що згідно актів надання послуг за період 01.01.2013р по 31.12.2015р., ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ “СІАМ-БУД” послуги постачання електроенергії та втрати в мережах електроенергії, згідно “основного договору оренди приміщення” (мовою оригінала) на загальну суму 131 549, 67 грн. (в т.ч по періодам: жовтень 2015 року - 40 000, 00 грн.; листопад 2015 року - 25 049, 67 грн, грудень 2015 року - 66 500, 00 грн.).
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 уклав із ТОВ “Сіам-Буд” договір суборенди приміщень від 15.10.2015р., за умовами якого Орендатор передає у тимчасове платне користування приміщення та споруди за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, пгт Кіровське, вул. Орільська 3-а. Арендна плата становить 9600 грн. за місяць. Приміщення знаходиться у тимчасовому користуванні ТОВ “Сіам-Буд” на підставі договору оренди приміщень від 06.09.2013р. Термін дії договору становить з 15.10.2015р. по термін, передбачений основним договором Оренди приміщень.
Водночас, згідно п.3.7 ст. 3 договору суборенди приміщень від 15.10.2015р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ “Сіам-Буд”, комунальні платежі в суборендну плату не входять.
В ході перевірки, відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у періоді з 15.10.2015р. по 31.12.2015р. фактично не здійснювалась діяльність в частині надання готельних послуг, мобільного харчування та інших послуг, які б призвели до використання значних обсягів тепла та електроенергії, зважаючи на те, що позивач не мав достатньої кількості найманих осіб для обслуговування даного комплексу та не залучав інших фізичних або юридичних осіб до обслуговування та надання послуг ресторану та бази-відпочинку “Дача Горца” за адресою: пгт Кіровське, вул. Орільська, 3-а.
Так, за даними перевірки ФОП ОСОБА_1 у період з 13.11.2013р. по 30.06.2014р. використовував працю 1 найманої особи, а у періоді з 01.07.2014р. по 31.12.2015р. -2 найманих осіб.
Також ФОП ОСОБА_1 в ході проведення перевірки надано акти використаної електроенергії, в яких платником та користувачем спожитої електроенергії зазначене ТОВ “Сіам-Буд”.
Згідно з п.п.177.4.1 п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України - до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Таким чином, зважаючи на те, що первинними документами, наданими платником до перевірки ФОП ОСОБА_1, не доведено та не підтверджено використання електроенергії в господарській діяльності в значних обсягах, зазначених в актах надання послуг, відсутня достатня кількість найманих осіб або залучений інший обслуговуючий персонал, у зв'язку з чим безпідставно включено до складу витрати за електроенергію як компенсацію витрат ТОВ “СІАМ-БУД”, що призвело до завищення ФОП ОСОБА_1 суму валових витрат за 2015 рік на 131 200, 00 грн.
В порушення п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачем за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2014 рік у розмірі 10 872, 00 грн. шляхом віднесення до їх складу витрати на придбання покриття для підлоги у розмірі 10 872, 00 грн., згідно видаткової накладної № 109 від 23.09.2014р., виписаної ТОВ “Контракт Флорінг Сістем” та платіжного доручення №63 від 18.09.2014р.
Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Слід зазначити, що первинними документами, наданими ФОП ОСОБА_1 до перевірки, не доведено використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1
Окрім того, Позивач, використовуючи у своїй господарській діяльності суборендоване майно, не мав права включати вартість ремонту (поліпшення) суборендованого майна, у зв'язку з тим, що договором суборенди нежилого приміщення №2 від 04.04.2013р. не передбачено в умовах експлуатації їх ремонт.
Отже, ФОП ОСОБА_1 не мав право до складу валових витрат включати витрати на придбання ТМЦ (покриття для підлоги тканини килимові), у зв'язку з чим позивачем безпідставно завищено суму валових витрат за 2014 рік на 10 872, 00 грн., що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Також в порушення п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України - ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р., на думку контролюючого органу, завищено суму валових витрат за 2015 рік на 35 458,16 грн.
Так, у звітному періоді (2015 рік) ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат, які складаються з вартості сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат включив придбані ТМЦ (продукти харчування) в сумі 35 458,16 грн.
Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 надав інформацію, щодо суми не реалізованих товарних запасів станом на 31.12.2015 р. на загальну суму 71 001,81 грн.
Таким чином, ТМЦ на загальну суму 35 458,16 грн. не могли бути використані у звітному періоді (2015 рік), так як залишились на залишках станом на 31.12.2015 р.
Згідно з п.п 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п. 177.4.1 п.п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).
Тобто, з аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, та пов'язані з отриманням доходу звітного року.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 безпідставно до складу валових витрат включив витрати на придбання ТМЦ, які обліковуються у залишках платника та не пов'язані з отриманням доходу у звітному періоді, чим завищив суму валових витрат за 2015 рік на 35 458,16 грн.
Також в порушення вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України Позивачем за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2014 рік на 2089, 80 грн. шляхом включення у звітному періоді до складу інших витрат, включив суму плати за патент у розмірі 1339, 80 грн., та суму сплати по податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 750, 00 грн.
У пункті 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України наведено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Водночас, даний перелік не містить сплачених податків, зборів (крім суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та витрат, понесених фізичною особою-підприємцем на придбання ліцензій, інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності.
Отже, фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування не має право включити до складу своїх витрат суму сплачених податків, зборів (крім суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та витрат, понесених на придбання ліцензій, інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 безпідставно до складу валових витрат включив витрати на сплату податків (в т.ч. торгового патенту та податку на доходи з фізичних осіб), чим завищив суму валових витрат за 2014 рік на загальну суму 2089,8 грн.
Слід зауважити, що ФОП ОСОБА_1 не надано до контролюючого органу та до суду пояснень з приводу наведених порушень.
Таким чином, за підсумками перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем в порушення вимог п.177.2, п.п.177.4.1 п.177.4. ст. 177 Податкового кодексу України занижено суму чистого оподатковуваного доходу за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. на 263 266, 34 грн. (в т.ч.: за 2013 рік-30 716, 00 грн., за 2014 рік-31 092, 18 грн., за 2015 рік-201 458,16 грн.), яке виникло внаслідок, зокрема:
- заниження суми валового доходу у розмірі 65 516, 00 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - 30 716, 00 грн., за 2015 рік - 34 800, 00 грн.);
- завищення суму валових витрат у розмірі 197 750, 34 грн. (в т.ч.: за 2014 рік - 31 092,18 грн., за 2015 р. - 166 658,16 грн.).
Таким чином, за даними перевірки сума оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. складає 337 866, 08 грн. (в т.ч. по періодам: за 2013 рік - 38 428, 00 грн., за 2014 рік-64 243,87 грн.; за2015 рік-235 194,21 грн.).
Відповідно до п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. здійснено розрахунок податку з доходу фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 55 131, 60 грн.
Підпунктом 177.5.3. пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Так, за даними контролюючого органу, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. сплачено суми податку на доходи фізичних осіб у сумі 11 189, 96 грн.
Натомість, внаслідок порушення позивачем вимог п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. платником занижено суму податку на доходи фізичних осіб на 43 941, 64 грн.
При дослідженні питання щодо своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно розраховані авансові платежі в 2014 році у розмірі 289,20 грн. та у 2015 році у розмірі 1243,19 грн.
Водночас, за підсумками перевірки податковим органом виявлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення положень п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, яким передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) здійснено несвоєчасну сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена статтею 126 Податкового кодексу України у вигляді накладення штрафу на загальну суму 54,73 грн.
Також перевіркою ведення ФОП ОСОБА_1 обліку сум, на які нараховуються єдиний внесок, встановлено порушення вимог Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI та його заниження у сумі 41 191,18 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 6649,73 грн., за 2014 рік - на суму 13 081, 59 грн., за 2015 рік- на суму 21 459, 86 грн.).
Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення вимог Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та його заниження у сумі 118 706, 58 грн. (в т.ч.: за 2013 рік-на суму 19 163, 50 грн.; за 2014 рік - 37 699, 10 грн., за 2015 рік - на суму 61 844,00 грн.).
Згідно із п. 4 ч. 1. ст. 4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідйо до п. 2 ст. 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування": „Платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок".
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
При перевірці сум чистого доходу (прибутку), отриманого ФОП ОСОБА_1 від діяльності за місяць визначеної в книзі обліку доходів та витрат та сум чистого доходу (прибутку), визначеної в “Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску” та нарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями контролюючим органом встановлені розбіжності.
Відповідно п. 3 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Згідно п. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування": „Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску".
Так, за результатами перевірки, з урахуванням значень сум чистого доходу (прибутку), отриманого за місяць, яка відображена в книзі обліку доходів та витрат та з урахуванням завищення валових витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., які враховується при обчисленні оподатковуваного доходу в результаті порушень викладених в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 отримано дохід від здійснення діяльності, на який нараховується єдиний внесок, в сумі 118 706, 58 грн. (в т.ч.: за 2013 рік- на суму 19 163, 50 грн., за 2014 рік- на суму 37 699,10 грн, за 2015 рік- на суму 61 844,00 грн.).
Згідно наданих до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску” за 2013-2015рр., позивач отримав дохід від здійснення діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, у сумі 74 600, 24 грн. (в т.ч.: за 2013 рік- на суму 7712, 50 грн., за 2014 рік- на суму 33 151, 69 грн., за 2015 рік- на суму 33 736, 05 грн.).
Отже, контролюючим органом встановлено, що внаслідок виявлених в ході перевірки платника порушень норм законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст: 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-УІ занижено базу нарахування, а саме суму доходу (прибутку) в межах максимальної величини, єдиного соціального внеску на суму 118 706, 58 грн. (в т.ч.: за 2013 рік- на суму 19 163, 50 грн., за 2014 рік- на суму 37 699, 10 грн, за 2015 рік- на суму 61 844,00 грн.).
Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, самостійно визначеного фізичною особою-підприємцем, яка обрала загальну систему оподаткування, на який нараховується єдиний внесок за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. встановлено заниження платником суми єдиного внеску, що підлягає до сплати на 41 191,18 грн., яке виникло внаслідок невірного визначення ФОП ОСОБА_1 значень сум чистого доходу (прибутку), отриманого за місяць, яка відображена в книзі обліку доходів та завищення валових витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., які враховується при обчисленні оподатковуваного доходу в результаті порушень викладених в акті перевірки.
Таким чином, фахівцями податкового органу встановлено, що в порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ФОП палюх О.В. за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. не донараховано єдиного соціального внеску у розмірі 41 191, 18 грн.
Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено порушення платником вимог п.п.1.3, п.п 1.4, п.п 1.5, п.п 1.6 п.16' підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України шляхом заниження суми грошового зобов'язання по сплаті військового збору за 2015 рік на 3021, 87 грн., яке виникло внаслідок невірного визначення ФОП ОСОБА_1 значень сум чистого доходу (прибутку), отриманого за місяць, яка відображена в книзі обліку доходів та завищення валових витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оцінюючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 27.05.2016р. №0010031304 та №0010061304, вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №ф-0010041304 від 27.05.2016р., а також рішення про застосування штрафних санкцій №0010051304 від 27.05.2016р., винесені Відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 804/3637/16 у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 804/3637/16- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 26 червня 2017 р.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов