21 червня 2017 рокусправа № П/811/584/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року по справі № П/811/584/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» виробничий підрозділ «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» філії «Одеська залізниця» до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання незаконним припису та його скасування,-
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» виробничий підрозділ «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» філії «Одеська залізниця» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просило визнати незаконним та скасувати припис №11-03-065/0275-0195 від 27.03.2017 року (а.с. 3-5).
Заявлений позов обґрунтовано відсутністю факту порушення вимог трудового законодавства України.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов задоволено (а.с. 39-43).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління Держпраці у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі заявник зазначає, що спірний припис від 27.03.2017 року №11-03-065/0275-0195 прийнятий управлінням на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом та Конституцією України, отже є правомірним (а.с. 54-58).
16.06.2017 року на електронну адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про проведення слухання справи без участі представника Управління (а.с. 70).
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 74-75). За приписами ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стало колективне звернення працівників виробничого підрозділу “Знам'янська дирекція залізничних перевезень” філії “Одеська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” від 14.02.2017 року з проханням перевірити нарахування заробітної плати (лікарняного, індексації і т.д.) за останні шість місяців і прийняти відповідне рішення, яке надійшло на адресу управління Держпраці у Кіровоградській області (а.с.34).
Судом встановлено, що у період з 21 по 27 березня 2017 року відповідно до наказу №384-од від 16.03.2017 року, на підставі направлення на проведення перевірки від 16.03.2017р. №384-од/04.1, головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1 проведено перевірку дотримання виробничим підрозділом “Знам'янська дирекція залізничних перевезень” філії “Одеська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатими перевірки було складено акт № №11-03-065/0275, за висновками якого встановлено порушення позивачем законодавства про працю (а.с. 9-16).
Вищезазначеним актом перевірки було встановлено наступні порушення:
- п.12 Змін і доповнень до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року внесені зміни та доповнення до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Дирекції та встановлений для працівників за посадами черговий по сортувальній гірці, оператор сортувальної гірки та регулювальник швидкості руху вагонів цілодобовий режим роботи з тривалістю зміни з 8.00 до 20.00 та з 20.00 до 8.00 без перерви. Тобто, тривалість зміни 12 годин в режимі “день-ніч-два дні вихідні”. При цьому, відповідно до графіків змінності, тривалість зміни працівникам постійно змінюється. Так, наприклад, відповідно до графіку роботи в січні 2017 року тривалість зміни 17.01.2017 чергового по сортувальній гірці ОСОБА_2 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни ОСОБА_3 20.01.2017 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни в лютому 2017 р. ОСОБА_4М 21.02.2017 - 4 години (а не 12), Савченка 11.02.2017 - 4 години (а не 12). Зазначене свідчить про порушення вимог ст.32 Кодексу законів про Працю України, якою передбачено, що про зміну істотних умов праці (режиму роботи) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Будь-який документ, підтверджуючий повідомлення працівників під час перевірки не наданий;
- №17 додатку до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року та п.5 Змін і доповнень до Колективного договору професії чергових по сортувальній гірці, операторів сортувальної гірки та регулювальників швидкості руху вагонів віднесено до переліку посад власного господарства дирекції, для яких застосовується підсумований облік робочого часу з обліковим періодом один місяць. Згідно з п.11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, який затверджений наказом Міністерства праці і соціальної політики від 19.04.2006 №138, у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі. Відповідно до графіку змінності на жовтень 2016 рої при нормі 164 години оператор сортувальної гірки ОСОБА_5 повинна була відпрацювати 14.10.2016 (святковий день) 4 години. Відповідно до табелю обліку робочого часу жовтень 2016 року нею відпрацьовано 205 годин, з яких годин в святковий день. Тобто, 4 години нею відпрацьовано поза її графіком. При цьому, згідно розрахункового листка їй нараховано за норму годин (164) - 2833,92 грн., за 41 надурочну годину 1416,96 грн. (тобто в подвійному розмір). Доплата за 4 години, відпрацьовані в святковий день в межах графіку не проведена, що свідчить про порушення вимог ст.107 КЗпП України. Відповідно до графіку змінності в січні 2017 року при нормі 161 година регулювальник руху вагонів ОСОБА_6 повинен був відпрацювати 20 годин в святкові дні (12 годин - 01.01.2017р. та 8 годин - 07.01.2017р.). Відповідно до табелі обліку робочого часу за січень 2017 року ним відпрацьовано 180 годин, з яких 20 годин в святкові дні в межах графіку, в тому числі 19 годин відпрацьовано понаднормово. При цьому, згідно розрахункового листка йому нараховано за норму годин, (161) - 3343,97 грн., за 19 понаднормових годин - 789,26 (в подвійному розмірі) та за 1 святкову годину - 20,77 грн. Доплата в подвійному розмірі за 19 святкових годин, які відпрацьовані в межах графіку не проведена, що також свідчить про порушення вимог ст.107 Кодексу законів про Працю України. Порушення зазначеної статті є систематичним та триваючим.
За наслідком проведеної перевірки, 27.03.2017 року контролюючим органом винесено припис №11-03-065/0275-0195 начальнику виробничого підрозділу “Знам'янська дирекція залізничних перевезень” філії “Одеська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” ОСОБА_7, яким зобов'язано останнього дотримуватись вимог статей 32 та 107 Кодексу законів про Працю України щодо зміни істотних умов праці та оплати роботи у святкові і неробочі дні (а.с.8).
Не погодившись з вказаним приписом позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що виробничий підрозділ “Знам'янська дирекція залізничних перевезень” філії “Одеська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” є безперервно діючим підприємством.
Щодо порушення позивачем статті 107 Кодексу Законів про Працю України.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено порушення вимог ст.107 Кодексу законів про Працю України, а саме: відповідно до додатку №17 до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року та п.5 Змін і доповнень до Колективного договору професії чергових по сортувальній гірці, операторів сортувальної гірки та регулювальників швидкості руху вагонів віднесено до переліку посад власного господарства дирекції, для яких застосовується підсумований облік робочого часу з обліковим періодом один місяць. Згідно з п.11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, який затверджений наказом Міністерства праці і соціальної політики від 19.04.2006 №138, у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі. Відповідно до графіку змінності на жовтень 2016 року при нормі 164 години оператор сортувальної гірки ОСОБА_5 повинна була відпрацювати 14.10.2016 (святковий день) 4 години. Відповідно до табелю обліку робочого часу жовтень 2016 року нею відпрацьовано 205 годин, з яких годин в святковий день. Тобто, 4 години нею відпрацьовано поза її графіком. При цьому, згідно розрахункового листка їй нараховано за норму годин (164) - 2833,92 грн., за 41 надурочну годину 1416,96 грн. (тобто в подвійному розмір). Доплата за 4 години, відпрацьовані в святковий день в межах графіку не проведена, що свідчить про порушення вимог ст.107 КЗпП України. Відповідно до графіку змінності в січні 2017 року при нормі 161 година регулювальник руху вагонів ОСОБА_6 повинен був відпрацювати 20 годин в святкові дні (12 годин - 01.01.2017р. та 8 годин - 07.01.2017р.). Відповідно до табелі обліку робочого часу за січень 2017 року ним відпрацьовано 180 годин, з яких 20 годин в святкові дні в межах графіку, в тому числі 19 годин відпрацьовано понаднормово. При цьому, згідно розрахункового листка йому нараховано за норму годин, (161) - 3343,97 грн., за 19 понаднормових годин - 789,26 (в подвійному розмірі) та за 1 святкову годину - 20,77 грн. Доплата в подвійному розмірі за 19 святкових годин, які відпрацьовані в межах графіку не проведена.
Згідно ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно зі статтею 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Відповідно до статті 54 КЗпП України при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
Статтею 61 КЗпП України визначено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КзпП).
Відповідно до статей 107, 108 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Колегією суддів встановлено, що згідно табеля обліку робочого часу для нарахування заробітної плати працівників позивача затвердженого відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489: оператором сортувальної гірки ОСОБА_5 в жовтні 2016 року було відпрацьовано 205 годин, які оплачені в повному обсязі: 164 години оплачені в межах норми часу, 8 годин відпрацьовані в святковий день понад норму часу і оплачені в подвійному розмірі в сумі 138,24 грн. по 052 коду видів оплати та в сумі 138,24 грн. по 063 коду видів оплати (годинна ставка 17,28 грн.*8 год. = 138,24 грн.) та в подвійному розмірі за 33 години роботи у вихідний день понад норму часу у сумі 570,24 грн. по 053 коду видів оплати в сумі 570,24 грн. по 072 коду видів оплати; регулювальник швидкості руху вагонів ОСОБА_6 в січні 2017 року відпрацював 180 годин, які оплачені в повному обсязі: 161 година оплачена в межах норми часу, за 1 годину роботи в святковий день в межах норми робочого часу проведена доплата в розмірі 20,77 грн. та за 19 годин, відпрацьованих в святковий день понад норму часу оплата проведена в подвійному розмірі - в сумі 394,64 грн. по 052 коду видів оплати та в сумі 394,64 грн. по 063 коду видів оплати (годинна тарифна ставка 20,77 грн.*19 год.=394,63грн.). При цьому, під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем оплата праці працівникам була нарахована та виплачена у відповідності до положень статті 107 Кодексу законів про Працю України з урахуванням приписів статті 61 Кодексу законів про Працю України за методикою підсумкового обліку робочого часу.
Щодо порушення позивачем статті 32 Кодексу законів про Працю України.
В той же час, під час проведення контролюючим органом перевірки виявлено порушення вимог статті 32 Кодексу законів про Працю України (про зміну істотних умов праці (режиму роботи) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці), а саме відповідачем встановлено, що відповідно до п.12 Змін і доповнень до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року внесені зміни та доповнення до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Дирекції та встановлений для працівників за посадами черговий по сортувальній гірці, оператор сортувальної гірки та регулювальник швидкості руху вагонів цілодобовий режим роботи з тривалістю зміни з 8.00 до 20.00 та з 20.00 до 8.00 без перерви. Тобто, тривалість зміни 12 годин в режимі «день-ніч-два дні вихідні». При цьому, відповідно до графіків змінності, тривалість зміни працівникам постійно змінюється. Так, наприклад, відповідно до графіку роботи в січні 2017 року тривалість зміни 17.01.2017 чергового по сортувальній гірці ОСОБА_2 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни ОСОБА_3 20.01.2017 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни в лютому 2017 р. ОСОБА_4М 21.02.2017 - 4 години (а не 12), Савченка 11.02.2017 - 4 години (а не 12). Будь-який документ, підтверджуючий повідомлення працівників під час перевірки не наданий (а.с.9-16).
Приписами ст. 32 КЗпП України передбачено три види змін умов трудового договору: переведення на іншу роботу, переміщення на іншу роботу, зміна істотних умов праці.
Крім того, підставами для переведення можуть бути отримання нової спеціальності, кваліфікації, у зв'язку з успішним закінченням виробничого навчання, переведення на більш високу посаду тощо.
Згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Так, відповідно до положень частини 3 статті 32 КЗпП України, зміна істотних умов праці має бути зумовлена змінами в організації виробництва і праці. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року встановлено, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.
За приписами ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Таким чином, виходячи з системного аналізу норм трудового законодавства України, суд апеляційної інстанції вважає, що істотні умови праці є оціночним поняттям, питання віднесення тих чи інших умов праці до істотних чи неістотних постає тоді, коли у власника виникає потреба їх змінити. У таких випадках власникові чи уповноваженому ним органу необхідно узгодити це питання з кожним працівником, адже одна й та сама умова праці для одного з них може бути істотною, а для іншого ні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає порушень позивачем приписів статті 32 Кодексу законів про працю України.
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що 27.03.2017 року управління Держпраці у Кіровоградській області листом №КО/239-04-04.1 повідомило колектив ВП “Знам'янська дирекція залізничних перевезень” про розгляд їхнього звернення від 14.02.2017 р. (а.с.33). Зі змісту. Якого вбачається, що відповідачем за результатом проведеної перевірки не виявлено порушень щодо оплати праці за фактично відпрацьований час, проведення доплати за нічні та надурочні години, нарахування індексації заробітної плати, оплати днів тимчасової непрацездатності та днів відпусток (а.с.33). При цьому наголошено, що відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р.№96, державних інспекторів не наділено правом виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів, тобто, вони не мають права виносити рішення, яке б зобов'язало керівника підприємства чи іншу уповноважену особу здійснювати будь-які виплати на користь конкретних осіб чи скасовувало б дію наказів або розпоряджень, що порушують трудові права конкретних осіб.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів, наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що відповідачем не доведено законність і обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року по справі № П/811/584/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст рішення складено - 27 червня 2017 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова