Справа: № 750/3087/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
27 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевич М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати неправомірним та скасування рішення Міністерства оборони України від 03.02.2017 №10, в частині повернення на доопрацювання його документів щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день виплати допомоги, згідно пп. «б» п. 1 ст. 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ та перерахувати на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 суму одноразової грошової допомоги для подальшої її виплати; зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день виплати допомоги.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано пункт 7 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол від 03.02.2017 № 10), щодо повернення на доопрацювання Чернігівському обласному військовому комісаріату документів ОСОБА_1 . Зобов'язано Чернігівській обласний військовий комісаріат повернути Міністерству оборони України документи щодо призначення і виплати ОСОБА_1 , якого визнано інвалідом ІІІ групи, одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, та перерахувати суму грошової допомоги на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою її подальшої виплати. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 та представник Міністерства оборони України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.01.1985 по 26.05.1986 брав участь у бойових діях в складі Діючої армії в Демократичній республіці Афганістан (12, 13). Під час проходження строкової військової служби у республіці Афганістан позивач отримав множинне вогнепальне осколкове поранення, закриту черепно-мозкову травму - контузію головного мозку.
Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ від 27.12.2012 № 1480/Ж позивач має на тілі рубці, які є наслідком загоєння ран, що могли бути спричинені в 1985 році під час проходження служби в республіці Афганістан.
Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що поранення, ЗЧМТ - контузія головного мозку, пов'язано з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дій (протокол від 03.01.2013 № 2).
У зв'язку з цим, 16 квітня 2013 року ОСОБА_1 після первинного огляду відповідно до довідки МСЕК серія АВ №0111074 було встановлено ІІІ групу інвалідності, строком до 01.05.2016 у зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії
05 квітня 2016 року відповідно до довідки МСЕК серія АВА № 029533, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безтерміново.
ОСОБА_1 18 листопада 2015 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності.
Листом № 72 від 11.01.2016 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на лист Департаменту фінансів Міністерство оборони України від 17.12.2015 № 393, позивачу було повідомлено про відсутність законних підстав для задоволення його заяви, оскільки одноразова грошова допомога може бути виплачена тільки військовослужбовцям та звільненим особам, які отримали первинно інвалідність, внаслідок поранення, травми чи каліцтва після 01.01.2014.
Відмова в задоволенні заяви позивача викладена в пункті 7 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №10 від 03.02.2017), про повернення документів позивача на доопрацювання.
Вважаючи зазначені дії відповідачів протиправними а їх рішення незаконними ОСОБА_1 звернувся із даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги дійшов висновку про протиправність та необґрунтованість дій відповідачів щодо відмови в призначені та виплати позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду війни.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 01.01.2007.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 16.04.2013, у зв'язку з проходженням військової служби (а. с. 15), тому днем виникнення у позивача права на отримання спірної допомоги є день встановлення інвалідності.
На час подання позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, механізм розгляду таких заяв та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок № 975).
Згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Пунктом 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, що діє з 01 січня 2014 року, встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Виходячи з буквального тлумачення ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України викладені в ухвалі від 31 травня 2017 року у справі №711/5733/16-а.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Пунктами 11, 13 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що саме Міністерства оборони України зобов'язано ухвалювати рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 було передано Міністерству оборони України всі документи, визначені пунктом 11 Порядку № 975 для винесення ним рішення про призначення і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, в останнього не було правових підстав для відмови в її призначенні та відповідної відмови в перерахунку грошових коштів на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою подальшої виплати позивачеві.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання неправомірним та скасування п. 7 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол № 10 від 03.02.2017), щодо повернення на доопрацювання Чернігівському обласному військовому комісаріату документів ОСОБА_1 та зобов'язати військовий комісаріат повернути Міністерству оборони України документи щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а Міністерству оборони України - необхідності призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, відповідно до приписів пп. «б» п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ, та перерахувати суму грошової допомоги на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою її подальшої виплати.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Чернігівський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції про передчасність таких вимог та відсутності підстав для їх задоволення, з огляду на те, що грошові кошти у вигляді одноразової грошової допомоги на його рахунок ще не надходили і Чернігівський обласний військовий комісаріат відповідно не відмовляв позивачу в їх виплаті
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на протиправність дій відповідачів щодо
Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах не спростовують висновку суду першої інстанції. Натомість оскаржувана постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: В.М. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст виготовлено 29 червня 2017 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Сорочко Є.О.
Межевич М.В.