Справа № 22062017
Провадження № 2/265/862/17
(заочне)
22 червня 2017 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко О.В.,
за участю секретаря Єфремової О.В.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності,
03 квітня 2017 року позивач звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з даним позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні нею права власності, визнавши відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме, будинком № 7 по провулку Ленточному в місті Маріуполі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником житлового будинку № 7 по провулку Ленточному в місті Маріуполі. Відповідач ОСОБА_2 - її син, якого вона зареєструвала в будинку 24 квітня 2013 року. Але звідповідач ніколи не проживав та не проживає за вказаною адресою, його майна в будинку немає та ніколи не було. Вважає, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням та просить визнати його таким.
Позивач до зали судового засідання не прибула, надавши заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не прибув, судова повістка надсилалась за зареєстрованою адресою його проживання, що відповідає положенням ч. 5 ст. 74 ЦПК України.
За наведених обставин, зважаючи на наявність згоди позивача, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку № 7 по провулку Ленточному в місті Маріуполі на підставі свідоцтва про право власності № 303 від 05 липня 1995 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради міста Маріуполя № 136/7 від 26 квітня 1995 року. Право власності позивачки зареєстроване 05 червня 1995 року Маріупольським БТІ.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є сином позивачки, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим повторно 24 травня 2017 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 359, та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.ст. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Згідно з вимогами ст. 150 ЖК України, ст. 383 ЦК України громадяни, що мають у приватній власності будинок (квартиру), користуються ним для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно з положеннями ст. ст. 319, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема, шляхом виселення осіб, які не набули право на користування таким майном.
Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК.
Так, відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже в аспекті ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом за наявності двох юридичних фактів: по-перше, відсутність члена сім'ї власника понад 1 рік; по-друге, відсутність поважних причин його не проживання.
З акту, складеного 29 березня 2017 року сусідами ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_3, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 у будинку № 7 по провулку Ленточному в місті Маріуполі не проживає з 2013 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, тим самим не побажавши реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування відсутності підстав для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, зокрема наявності поважних причин відсутності в спірному помешканні понад встановлені строки.
Отже, враховуючи, що відповідач, будучи членом сім'ї позивача, понад встановлені законодавством строки відсутній за місцем реєстрації без поважних причин, суд вважає його таким, що втратив право користування жилим приміщенням в будинку № 7 по провулку Ленточному в місті Маріуполі.
Крім того, у відповідності до положень ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у розмірі 640 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні нею права власності на жиле приміщення - будинок № 7 по провулку Ленточному в місті Маріуполі, визнавши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, витрати з оплати судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя