Справа 237/2456/17
Номер провадження 2/237/1503/17
Іменем України
27.06.17 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Кучко Я.Ю.
при секретарі: Мишко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
14.06.2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до Мар'їнського районного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач) про розірвання шлюбу (а.с.2).
Позивач стверджує, що між сторонами припинені шлюбні стосунки, постійно виникають сварки. Подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки сторони в процесі проживання сім'єю виявили несумісність характерів, різні погляди на життя.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, згідно з якою із позовні вимоги визнає та претензій не має, розгляд справи просить провести без його участі (а.с.18).
У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 (дівоче прізвище Непряхіна), ІНФОРМАЦІЯ_2, та відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 430, що підтверджується виданим 16.10.2004 року свідоцтвом про шлюб серії 1-НО № 24160 (а.с.6).
Від сумісного шлюбу у сторін 11.07.2007 року народився син ОСОБА_3, про що 30.07.2007 року зроблено відповідний актовий запис за № 826, що підтверджується виданим 30.07.2007 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у місті Донецьку свідоцтвом про народження серії 1-НО № 130681 (а.с.7).
Відповідно до статей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (частина третя статті 105 Сімейного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (стаття 112 Сімейного кодексу України).
Згідно із частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України, документом який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 (із змінами та доповненнями), проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства та той факт, що сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін та їх дитини, а також з огляду на те, що відповідач позов визнав, суд вважає за можливе та доцільне розірвати шлюб між сторонами.
Керуючись ст.ст. 21,24, ч.ч. 3, 4 ст.56, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.ст. 112-113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 157, 169, 174, 197, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 16 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 (дівоче прізвище Непряхіна), ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 430.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «Чеботок».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Кучко Я.Ю.
Дата документу 27.06.2017 року