Справа № 234/3725/17
Провадження № 2-а/234/180/17
15 червня 2017 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі судді Пікалової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко К.П.,
представник відповідача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльність неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ у м.Краматорську про визнання бездіяльність неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно позову, ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки Краматорського УПСЗН від 20.02.2015 року №1426/37254. Остання з в лютому 2015 року звернулася із заявою до УПФУ у м.Краматорську, для взяття на облік та перерахування пенсії. УПФУ у м.Краматорську нарахувало їй пенсійне забезпечення у розмірі 1047 грн., однак починаючи з лютого 2016 року пенсія перестала надходити. Будь-якої інформації щодо прийняття рішення про припинення пенсії від відповідача, як це вимагає законодавство не надходило. Такі дії відповідача позивачка вважає неправомірними, оскільки пенсія не відноситься до категорії соціальних виплат; вбачає пріоритет Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на підставі якого їй вже було призначено пенсію, яка виплачувалася, над підзаконним актом постановою КМУ; вважає, що звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод відповідно до Конституції України не допускається. Просить суд її права захистити, зобов'язавши відповідача поновити виплату їй пенсії з лютого 2016 року.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про слухання справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача УПФУ у м.Краматорську в судовому засіданні позов не визнала та надала письмові заперечення, згідно яких зазначила, що з 01.08.2014 року ОСОБА_2 узята на облік в УПФУ у м.Краматорську як внутрішньо переміщена особа як одержувач пенсії за віком. З заявою щодо причин невиплати пенсії з 01.03.2016 року позивач до управління не зверталась. Зазначають, що пенсію відповідачу призупинено з 01.03.2016 року, а не з 01.02.2016 року, як вказує позивач в позовній заяві. 14.06.2016 року набрала чинності постанова КМУ №265 від 08.06.2016 року, відповідно якій рішення щодо призначення (відновлення) пенсій органами Пенсійного фонду України можуть прийматися на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених виконавчими органами місцевих рад. Пісмля надання заяви на поновлення виплати пенсії дані будуть направлені на Комісію для перевірки фактичного місця проживання. На підставі рішення Комісії буде прийняте рішення щодо призначення (відновлення) виплати пенсії. Станом на 21.04.2017 року ОСОБА_2 за поновленням виплати пенсії не зверталась. Крім того, в позовній заяві ОСОБА_2 зазначає адресу проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або проведення антитерористичної операції адреса проживання вказана м. Краматорськ, вул. Н.Курченко, 29-14. При зверненні до управління з заявою на запит пенсійної справи, позивачем було вказано адресу: м. Краматорськ, бул Машинобудівників, 18, а тому управлінню не зрозуміло фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи. Також вважають, що відповідно до ст 99 КАС України позивач пропустила строк звернення до суду із позовом, бо її право було порушено з 01.02.2016 року, але з позовом вона звернулася лише 28.02.2017 року. За вказаних обставин вважає, що управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, у зв'язку з чим просить в позові відмовити. Представник відповідача в судовому засіданні надала аналогічні пояснення.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши доводи позову та заперечень, надані сторонами докази, вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8-10) перемістилася з тимчасово окупованої території до м. Краматорська Донецької області вул.Н.Курченко, 29-14, де 20.02.2015 року була узята на облік внутрішньо переміщених осіб відповідно до довідки Краматорського УПСЗН №1426/37254 (а.с.11)
Згідно копії пенсійного посвідчення, ОСОБА_2 з 2011 року отримує пенсію за віком, довічно (а.с.7). На обліку в УПФУ у м.Краматорську позивачка перебуває з 01.08.2014 року.
28.10.2014 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до УПФУ у м. Краматосрьку про запит пенсійної справи з УПФУ у Кіровському районі м. Макіївки. (а.с. 29)
Станом на даний час виплата пенсії ОСОБА_2, припинена з березня 2016 року, не поновлювалася (а.с.30).
Відомості про скасування довідки ВПО відсутні.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення права і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частиною 1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення права і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи ) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є субєктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення ( перерахунку ) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2ст.4 Кодексу адміністративного судочинства Україниїх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
В силу положень частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Статтею 8 Закону України статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідност.49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
З огляду на положення ч.1статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
До того ж, відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 49 Конституції України).
Згідно ч.2ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, відповідач всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно припинив позивачці ОСОБА_2 виплату пенсії, а отже право на пенсію останньої підлягає захисту та поновленню, а позовні вимоги задоволенню, а саме: поновленню виплати пенсії з березня 2016 року, що підтверджується особовим рахунком № 841331 (а.с. 30).
Крім того, посилання відповідача на те, що позивачем відповідно до ст 99 КАС України пропущено шестимісячний строк пред'явлення позову до суду не приймаються до уваги судом, бо позивача до теперішнього часу не повідомлено в законному порядку про прийняте рішення про припинення виплати пенсії.
При зверненні з позовом до суду позивачку ухвалою суду від 16.03.2017 року було звільнено від сплати судового збору в розмірі 640 грн. до судового рішення (а.с.16).
Відповідно до ст.94 КАС України з позивача підлягають стягненню на користь держави судовий збір в сумі 640 грн..
Керуючись ст.ст.4-15,159-163,183-2, 185-186 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльність неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо не виплати ОСОБА_2 пенсії з березня 2016 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком, починаючи з березня 2016 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави в особі Державної судової адміністрації України ( 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5), отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).
Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Донецький апеляційний адміністративний суд через Краматорський міський суд протягом 10 днів після проголошення.
Суддя Н.М.Пікалова