Справа №263/7443/17
Провадження № 2-о/263/629/2017
29 червня 2017 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: ОСОБА_3, Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту народження 02.05.2017 року ОСОБА_4 в м. Донецьку Донецької області зобов'язавши Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області внести у свідоцтво про народження ОСОБА_4 02.05.2017 року, відомості про матір - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та про батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому вказуючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, а зареєструвати народження дитини неможливо, оскільки документи, які видані на території не підконтрольній Україні не приймаються органами державної влади, у зв'язку з чим, заявник змушений звернутись до суду з даною заявою.
Заявник, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви з проханням про розгляд поданої заяви у їх відсутність та її задоволення.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії І-НО №166028, виданого 01.06.2002 року, 01.06.2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що було зроблений актовий запис №468.
Відповідно до дублікату медичного свідоцтва про народження від 02.05.2017 року, виданого у м. Донецьку Донецької області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.05.2017 року у м. Донецьку Донецької області народила дитину чоловічої статі, що суд відповідно до інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосування Закону України від 04.02.2016 року «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території» бере до уваги під час розгляду даної справи, проте відповідно до ч. ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно листа Центрального районного у м. Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за вих. № 520/15.2-106 від 15.06.2017 року щодо роз'яснення порядку реєстрації актів цивільного стану відмовлено у реєстрації факту народження ОСОБА_5 02.05.2017 року дитини чоловічої статі, оскільки відсутні можливість та наявність підстав, відповідно до чинного законодавства, для виконання заяв про державну реєстрацію народження на підставі медичних документів, виданих медичними закладами, які розташовані на території непідконтрольній українській владі.
Згідно ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
У відповідності до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди.
Приписами п.1 та п.7 ч.1 ст.256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, а відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно зі ст.14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Пунктом 18 постанови Пленум Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» надано роз'яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Враховуючи вищенаведене, наявні в матеріалах справи докази, на те, що від встановлення факту народження дитини залежить виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 особистих немайнових прав, а також відновлення її права як батька дитини щодо реєстрації її народження, тому суд вважає за необхідне встановити саме факт народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.05.2017 року у м. Донецьку Донецької області дитини чоловічої статі, що в подальшому буде підставою для державної реєстрації акта про народження дитини та надасть відповідні гарантії.
Разом з тим, суд вважає, що в задоволенні заяви в частині присвоєння дитині імені та визначення походження дитини, слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.144 Сімейного кодексу України реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Відповідно до ч.1 ст. 146, ч.1 ст. 147 СК України ім'я дитини визначається за згодою батьків, по батькові дитини визначається за іменем батька.
Таким чином, рішення суду про встановлення факту народження дитини є підставою для проведення державної реєстрації акта про народження за відсутності відповідного документа закладу охорони здоров'я. Питання про присвоєння дитині імені та визначення походження дитини від батька вирішуються в позасудовому, встановленому законом порядку, шляхом подання відповідних заяв батьками, або шляхом пред'явлення позову про визнання батьківства.
Крім того, що стосується заявлених вимог про зобов'язання Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зареєструвати народження дитини з вказівкою батьків, то суд не вбачає законних підстав для їх задоволення, оскільки в розумінні норм ст.3 ЦПК України дана вимога є передчасною, та права в даному випадку не порушені, оскільки до державного органу з відповідною заявою щодо реєстрації народження дитини на підставі відповідного рішення суду ще не звертались.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України визначені ст. 257-1 ЦПК України. Так, відповідно до ст. 257-1 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Враховуючи наведене, керуючись Сімейним кодексом України, ст.ст.10, 11, 60, 197, 213, 215, 256, 257-1, 259 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: ОСОБА_3, Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, задовольнити частково.
Встановити факт народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою ОСОБА_6, 02.05.2017 року у м. Донецьку Донецької області дитини чоловічої статі.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення підлягає негайному виконанню.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Н.В. Хараджа