233 № 233/3091/17
27 червня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017050380000481 від 01 травня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Краснодарського краю Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України,-
23 червня 2017 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017050380000481 від 01 травня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено письмові клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з підстав, викладених в письмових клопотаннях та доданих документів та зважаючи на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. З приводу клопотання захисника ОСОБА_4 з приводу витребування у прокурора письмових доказів в обґрунтування клопотання, вважає його таким що не підлягає задоволенню, оскільки її клопотання достатньо обґрунтовані і вона надала суду всі необхідні документи в обґрунтування клопотань.
Потерпілий ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні вважав за необхідне продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 , про витребування письмових доказів в обґрунтування клопотання, згоден з думкою прокурора.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора з тих підстав, що прокурор не навів жодного доказу в обґрунтування обставин, на які посилається в клопотанні. Крім того, прокурором не доведено, що обвинувачений ОСОБА_6 намагався переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, оскільки наявність проїзних документів свідчить про те, що обвинувачений лише їхав до себе додому. Також, вважає що прокурором не доведено факт продовження обвинуваченим вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки після вчинення останнього кримінального правопорушення відомості про інші кримінальні правопорушення відсутні. Крім того, вважає не правильною правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки відсутня обов'язкова кваліфікуюча ознака - застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи. Вважає, що всі ризики, перелічені прокурором носять абстрактний характер і не підтверджені доказами, тому просить відмовити прокурору в задоволенні клопотання. Також при розгляді клопотання просить врахувати практику Європейського суду з прав людини викладену в рішеннях «Харченко проти України», «Макаров проти Росії» та інші. З приводу клопотання захисника ОСОБА_4 щодо витребування у прокурора письмових доказів в обґрунтування заявленого клопотання про продовження запобіжного заходу вважає, що його необхідно задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , жодних доказів на підтвердження фактів, викладених в клопотанні прокурор не надав. Крім того, відповідно до ст. 199 КПК України прокурор повинен був звернутися з відповідним клопотанням не пізніше, як за п'ять днів до закінчення строку, тому вважає, що клопотання прокурора не може бути прийнято судом. У сторони обвинувачення, на його думку, є лише одне обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою це правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 187 КК України, з чим він не згоден, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака - застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи. Крім того, сторона обвинувачення не обґрунтувала неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому ніж тримання під вартою. Також не враховано прокурором характеризуючи матеріали, надані стороною захисту, а саме: ОСОБА_7 мешкає разом зі своїми батьками похилого віку, які потребують допомоги в побуті з боку обвинуваченого, обвинувачений страждає на хронічне захворювання нирок і потребує лікування. Жодних доказів того, що обвинувачений ОСОБА_7 намагався переховуватися від органу досудового розслідування чи суду немає, оскільки в день вчинення кримінальних правопорушень вони їхали додому. Також просить врахувати практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу тяжкість злочину повинна оцінюватися в сукупності з іншими обставинами. Тому просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 на більш м'який ніж тримання під вартою в тому, числі і на цілодобовий домашній арешт, а також суд має право визначити розмір застави обвинуваченому.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та погодився з клопотанням захисника ОСОБА_4 про витребування у прокурора письмових доказів в обґрунтування свого клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та погодився з клопотанням захисника ОСОБА_4 про витребування у прокурора письмових доказів в обґрунтування свого клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , додані до клопотання матеріали, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно реєстру досудових розслідувань, під час досудового розслідування кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 червня 2017 року.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої продовження тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).
Суд вважає, що підстав зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на більш м'який не вбачається, оскільки не припинені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані при прийнятті рішення про обрання останньому запобіжного заходу. При цьому суд оцінює ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суворість можливого покарання, у разі встановлення вини ОСОБА_7 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній є мешканцем м. Києва, одразу після вчинення кримінальних правопорушень намагався виїхати до іншої області з метою уникнути кримінального переслідування. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_7 , пере6уваючи на волі, може скоїти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, в тому числі і корисливих злочинів, які вчинені зухвало, із застосуванням насильства, через невеликий проміжок часу; також останній не працює, хоча є працездатним та немає стійких соціальних зв'язків.
Крім того, судом враховано, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, з метою зміни ними показань, що підтверджується тим, що обвинувачений може спробувати переконати або домовитися, або залякати про дачу неправдивих свідчень, або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на потерпілий та свідків, так як напередодні він застосовував до них насилля, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Тож, суд вважає, враховуючи що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
З приводу клопотання захисника ОСОБА_4 щодо витребування у прокурора письмових доказів в обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу, суд вважає його небгрутованим, оскільки відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
З приводу доводів захисника ОСОБА_4 з приводу відсутності повноважень у прокурора ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки відповідно до обвинувального акту, постанови про зміну групи прокурорів від 22 червня 2017 року, оригінал якого досліджений судом в підготовчому судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 має повноваження відповідно до ст. 36 КПК України здійснювати процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню. Крім того, судом оголошувався склад суду, прізвище прокурора ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні. Судом з'ясовувалось, в тому числі і у захисника ОСОБА_4 , чи не мають учасники судового провадження відводи кому- небудь, жодних відводів в тому числі і прокурору від учасників не заявлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.314- 315, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Продовжити застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Києва, громадянину України, не одруженому, не працюючому, в силу ст. 89 КК України не судимому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вигляді тримання під вартою в ДУ № 6 « Бахмутська установа виконання покарань» в Донецькій області строком на 60 днів, тобто до 25 серпня 2017 року включно.
В задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1