Код суду 233 Справа № 233/986/17
26 червня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017050380000032 від 07 січня 2017 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, студента 1 курсу ВП «КТ ЛНАУ», не одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
05 грудня 2016 року приблизно о 14.00 годин, ОСОБА_7 разом з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, зустрілися на вул. Соборності приблизно в районі перехрестя з вул. Магістральною м. Костянтинівка Донецької області. У цей час у особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна з будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, про що він повідомив неповнолітньому ОСОБА_7 , на пропозицію останній погодився, тим самим вони вступили між собою в попередню злочинну змову. Після чого особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, разом з ОСОБА_7 прийшли до будинку АДРЕСА_2 , де зайшли у двір через незачинену калитку. В цей же день, приблизно о 14.10 годин, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, реалізуючи спільний злочинний намір, ліктем правої руки вибив скло у одному з вікон, та за допомогою рук вийняв дерев'яну раму з вищевказаного будинку, а ОСОБА_7 спостерігав за обстановкою з метою попередити його у разі появи сторонніх осіб. Знявши віконну раму, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, запропонував неповнолітньому ОСОБА_7 проникнути всередину будинку, на що останній погодився. Після чого особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, також проник всередину вказаного будинку, де діючи умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, з корисливих мотивів, скоїли крадіжку майна з середини будинку, а саме: металевої електричної духовки типу «Харків'янка», вартістю 233,33 грн.; металевої сітки з ліжка, вартістю 103,33 грн., яке належить ОСОБА_9 , спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 336,66 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнав та пояснив, що на початку грудня 2016 року його знайомий ОСОБА_10 запропонував залізти в покинутий будинок і взяти металеву духовку, щоб здати її та отримати гроші, на що він погодився. Близько 14 години прийшли до будинку по АДРЕСА_2 , калитка у двір була відкрита, сам будинок був зачинений. Оніпко запропонував залізти через вікно з тильної сторони будинку, для чого він розбив скло і руками вийняв віконну раму. Через дане вікно вони залізли до будинку, звідки взяли сітку металеву з ліжка і металеву духовку, які віднесли на пункт прийому металу і здали, за що отримали 180 грн., які поділили порівну по 90 грн. Гроші він витратив на особисті потреби. Оніпко знав, що він неповнолітній. Також він знав, що будинок був чужий, але хотілось грошей. З кількістю і вартістю викраденого згоден. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. У скоєному щиро розкаявся.
Свої пояснення обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив при проведенні з його участю слідчого експерименту 28 січня 2017 року.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_7 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:
- протокол огляду місця події від 07 січня 2017 року, у ході якого було оглянуто будинок АДРЕСА_2 та зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину;
- протокол огляду місця події від 08 січня 2017 року, у ході якого було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де виявлені та вилучені металева сітка з ліжка та газова піч;
- витяг з звіту оцінювача № 013 від 09 січня 2017 року, відповідно до якого: залишкова вартість: металевої сітки з ліжка складає 103,33 грн., металевої електричної духовки типу «Харків'янка» складає 233,33 грн.;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11 січня 2017 року, в ході якого свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_7 як особу, яка разом з ще однією особою принесли їй металеву сітку з ліжка та коричневу духовку.
Суд, вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком повністю доведена.
Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Таким чином, враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, так як він умисно, таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.
ОСОБА_7 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не перебуває; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на обліку у лікаря фтизіатра не знаходиться; за місцем навчання характеризується посередньо; у скоєному щиро розкаявся; вчинив злочин будучи неповнолітнім.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 113 від 31 січня 2017 року ОСОБА_7 є психічно здоровим, виявляє акцентуацію особистості по нестійкому типу. В період часу, що відповідає інкримінованому діянню, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У ОСОБА_7 відсутні ознаки розумової відсталості (інтелектуального недорозвитку). За сукупністю ознак психологічний розвиток ОСОБА_7 відповідає стандартам для даного вікового періоду. ОСОБА_7 міг розуміти характер та значення своїх дій і передбачати їх наслідки. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , суд вважає вчинення злочину неповнолітнім; щире каяття в скоєному.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, щирого каяття і його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, висновку органу пробації, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 104, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_8 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за засудженим ОСОБА_7 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Захід забезпечення кримінального провадження засудженому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази: металеву сітку з ліжка, газову піч, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9 , - вважати повернутими за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя