264/1804/17
2/264/1046/2017
(ЗАОЧНЕ)
"26" червня 2017 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В., при секретарі Мащенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги,
У квітні 2017 року Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради (далі - Управління)звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні як тимчасово переміщена особа. 11 лютого 2015 року відповідач подав до управління заяву про призначення йому щомісячної адресної допомоги. Рішенням Управління від 13 лютого 2015 року ОСОБА_1 призначено щомісячну адресну допомогу з 11 лютого 2015 року по 10 серпня 2015 року у розмірі 884,00 грн. 05 червня 2015 року відповідач подав заяву про призначення йому щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний період. Рішенням Управління від 12 червня 2016 року ОСОБА_1 призначено щомісячну адресну допомогу з 11 лютого 2015 року по 16 березня 2015 року у розмірі 884,00 грн. та з 17 березня 2015 року по 10 серпня 2015 року у розмірі 949,00 грн. 08 серпня 2015 року ОСОБА_1 подав заяву про призначення йому щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний період. Рішенням комісії щодо прийняття рішення про призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 01.09.2015 року, відповідачу призначено щомісячну адресну допомогу. Так, за період з 11 серпня 2015 року по 10 лютого 2016 року відповідачу було виплачено державну адресну допомогу у розмірі 949,00 грн. 09 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про призначення йому щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний період. Рішенням комісії щодо прийняття рішення про призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 16.02.2016 року, відповідачу призначено щомісячну адресну допомогу. Так, за період з 09 лютого 2016 року по 08 серпня 2016 року відповідачу було виплачено державну адресну допомогу у розмірі 1074,00 грн. Під час неодноразової подачі заяв про призначення щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 надавав відомості про відсутність у нього на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб. Також його було попереджено про обов'язок своєчасно повідомити про всі обставини, що впливають на виплату допомоги (працевлаштування, зміна складу сім'ї тощо). Однак, згідно інформації Міністерства фінансів України щодо проведення верифікації виплат грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, ОСОБА_1 у період з 23 грудня 2015 року по 01 березня 2016 року, тобто на момент звернення за грошовою допомогою, мав на депозитному рахунку в ПУМБ кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Рішенням Управління від 22 липня 2016 року відповідачу відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання з вищевикладених підстав. У зв'язку із цим, за період з 23 грудня 2015 року по 31 травня 2016 року виникла переплата бюджетних коштів у розмірі 5737,81 грн. після виявлення факту переплати ОСОБА_1 був попереджений про необхідність відшкодувати переплату, однак, цю суму не відшкодував. Просили стягнути з відповідача на користь Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради надмірну виплачену щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5737,81 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у випадку неявки відповідача не заперечував.
Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, тому за наявності письмової згоди позивача суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Згідно із статтею 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що закріплено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085.
Згідно довідки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради з 11.02.2015 року як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
11 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначила, що вона проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Також відповідач у цій заяві зазначив, що житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, у володінні будь-кого із членів сім'ї немає; у володінні всіх членів сім'ї транспортних засобів немає; на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб у будь-кого із членів сім'ї відсутні.
Підписавши заяву для призначення щомісячної адресної допомоги, ОСОБА_1 був проінформований про те, що інформація подана у заяві, а також документи, додані до неї, можуть бути перевірені органом соціального захисту населення для забезпечення цільового використання бюджетних коштів.
Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 13.02.2015 року, за заявою від 11.02.2015 року ОСОБА_1 була призначена допомога на проживання з 11 лютого 2015 року по 10 серпня 2015 року у розмірі 884,00 грн.
05 червня 2015 року ОСОБА_1 знову звернувся до Управління із заявою про продовження йому виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 12.06.2015 року відповідачу було продовжено виплату допомоги, а саме з 11 лютого 2015 року по 16 березня 2015 року у розмірі 884,00 грн. та з 17 березня 2015 року по 10 серпня 2015 року у розмірі 949 грн.
Після цього 08 серпня 2015 року ОСОБА_1 подав заяву про призначення йому щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний період.
Рішенням комісії щодо прийняття рішення про призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 01.09.2015 року, відповідачу призначено щомісячну адресну допомогу, а саме з 11 серпня 2015 року по 10 лютого 2016 року у розмірі 949,00 грн.
Згодом 09 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав заяву про призначення йому щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний період.
Рішенням комісії щодо прийняття рішення про призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 16.09.2016 року, відповідачу призначено щомісячну адресну допомогу, а саме з 09 лютого 2016 року по 08 серпня 2016 року у розмірі 1074,00 грн.
Вирішуючи питання про повернення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до п. 2 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до п. 10 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
Згідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 № 136 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування» та листа Міністерства соціальної політики України від 13 вересня 2016 року № 13408/0/14-16/5 Міністерством фінансів України здійснено верифікацію виплат грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до інформації Міністерства фінансів України щодо проведення верифікації виплат грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, ОСОБА_1 у період з 23 грудня 2015 року по 01 березня 2016 року мав на депозитному рахунку в ПУМБ кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Згідно п. 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до рішення Управління від 22.07.2016 року, на особовому рахунку № 614405 ОСОБА_1 утворилась переплата допомоги переміщеним особам на проживання у розмірі 5737,81 грн. за період з 23 грудня 2015 року по 31 травня 2016 року у зв'язку із тим, що на його депозитному рахунку знаходяться кошти у розмірі, більше ніж 10 прожиткових мінімумів. Переплата допомоги за період з 23 грудня 2015 року по 31 травня 2016 року у розмірі 5737,81 грн., яка підлягає відшкодуванню на реєстраційний рахунок управління.
На адресу відповідача був направлений лист за вих.№ 02/4929-1 від 29.09.2016 року, яким було повідомлено ОСОБА_1 про виявлення недостовірних відомостей, а саме наявність у нього депозиту, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, та необхідність повернення надмірно виплаченої допомоги у розмірі 5737,81 грн., яку у вказаний період він не мав права отримувати. Однак, на момент звернення позивача до суду зазначені кошти відповідачем добровільно повернуті не були.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1, будучи особою, яка не мала права на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, незаконно отримав цю допомогу у сумі 5737,81 грн., надавши Управлінню соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради неправдиві відомості, та в добровільному порядку не повернув зайво виплачені кошти, суд вважає, що вимоги позивача про повернення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн., від сплати яких позивач був звільнений при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, «Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1.10.2014 року, суд -
Позов Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2 на користь Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради безпідставно одержані грошові кошти в розмірі 5737,81 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять сім гривень 81 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д. В. Кузнецов