18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"26" червня 2017 р. № 925/750/17
Суддя Господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В., розглянувши матеріали за позовом Фонду державного майна України до товариства з обмеженою відповідальністю “Світ ласощів”, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України та до товариства з обмеженою відповідальністю “Шполянська кондитерська фабрика” про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до статуту та визнання права власності частку у статутному капіталі,
Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Світ ласощів”, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України та до товариства з обмеженою відповідальністю “Шполянська кондитерська фабрика”, у якому заявив чотири вимоги, у тому числі три немайнового характеру:
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Світ ласощів” від 03.05.2017, оформлених протоколом від 03.05.2017 №2;
про визнання недійсними змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Світ ласощів” від 03.05.2017, затверджених протоколом від 03.05.2017 №2 та зареєстрованих Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради 10.05.2017 №10261050028011049;
про скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Світ ласощів” зареєстрованих Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради 10.05.2017 №10261050028011049,
і одну вимогу майнового характеру про визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Світ ласощів” у розмірі 59,3%, що становить 25924000 грн.
Таким чином, позивач фактично об'єднав в одному позові три вимоги немайнового характеру і одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають додаватися документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 1 січня 2017 року ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 грн.
Отже, за подання вказаної вище позовної заяви позивач повинен був сплатити до Державного бюджету України в установленому порядку по 1600 грн. судового збору за кожну із трьох заявлених у позові вимог немайнового характеру та 240000 грн. за одну вимогу майнового характеру, а разом усього 244800 грн.
Разом із позовною заявою позивач на підтвердження сплати ним судового збору подав до господарського суду платіжні доручення від 24.05.2017 № 472 на сплату 16000 грн. судового збору і від 19.06.2017 № 61 на сплату 57998 грн. 20 коп. судового збору. Тобто позивач з позовом подав докази на сплату лише 73998 грн. 20 коп. судового збору, що на 170801 грн. 80 коп. менше від встановленого Законом України “Про судовий збір” розміру.
Разом з позовом позивач подав до господарського суду клопотання про розстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказав на обмеженість асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 6611010 “Керівництво та управління у сфері державного майна ”, що не дозволяє позивачу забезпечити виконання встановлених законом завдань у повному обсязі і позбавляє його можливості сплатити судовий збір у необхідному розмірі.
При цьому позивач з позовом не подав господарському суду доказів на підтвердження обставин, вказаних ним в обґрунтування клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пленум Вищого господарського суду України Відповідно у п 3.1 своєї постанови від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Позивач жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому розмірі не подав.
Таким чином, приведені позивачем у клопотанні про розстрочення сплати судового збору доводи є бездоказовими, що унеможливлює задоволення цього клопотання.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отож позовна заява та додані до них документи підлягають поверненню позивачу без розгляду через неподання позивачем доказів сплати судового збору в установленому розмірі.
Частина 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 4, ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
У задоволенні клопотання Фонду державного майна України про розстрочення сплати судового збору відмовити.
Повернути Фонду державного майна України позовну заяву та додані до них документи без розгляду.
Ця ухвала може бути оскаржена.
СУДДЯ М. В. Дорошенко