про повернення позовної заяви
27.06.2017 Справа № 920/591/17
Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Плюс” в особі ліквідатора ОСОБА_3, смт. Гоща, Рівненська область,
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агроцентр ”, м. Суми,
про стягнення 21 809 489 грн. 38 коп.,
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Плюс” в особі ліквідатора ОСОБА_3 звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агроцентр ” про стягнення заборгованості в сумі 21 809 489 грн. 38 коп.
Позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання № 205 від 19.06.2017, в якому просить суд відстрочити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Плюс” сплату судового збору в розмірі 240 000 грн. 00 коп. за подання позовної заяви про стягнення заборгованості до ухвалення рішення по справі. В обґрунтування клопотання позивач вказує на те, що постановою Господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 у справі № 918/167/16 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Плюс” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_3, який має свідоцтво, видане у встановленому законом порядку. На даний час підприємство не має можливості провести оплату судового збору за поданою заявою про стягнення заборгованості у зв'язку з тим, що кошти на рахунку відсутні, що підтверджується випискою по ліквідаційному рахунку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Плюс” станом на 19.06.2017.
Пунктом 3 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Дослідивши надані позивачем разом з позовною заявою документи, суд приходить до висновку, що останнім не надано достатніх доказів в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд враховує, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Посилання на визнання банкрутом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Плюс” та на відсутність коштів для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Виписка по рахунку надана позивачем щодо фінансового стану не є достатнім доказом, оскільки позивачем доказів того, що вказаний рахунок є єдиним не подано, при цьому товариство може мати декілька рахунків відкритих в різних банках.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання № 205 від 19.06.2017 про відстрочення сплати судового збору за його необґрунтованістю, оскільки заявником не доведено, що є достатні підстави вважати його майновий стан таким, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, а також, що при відстроченні така оплата стане можливою.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Оскільки позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору судом відмовлено, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Позивачу доводиться, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Плюс” про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на адресу позивача: позовна заява № 206 від 19.06.2017 на 3-х аркушах з додатками на 25-ти аркушах, в тому числі клопотання про відстрочення сплати судового збору № 205 від 19.06.2017 на 1-му аркуші, фіскальний чек № 0135953 0122163 від 22.06.2017 на 1-му аркуші, опис вкладення у цінний лист від 22.06.2017 на 1-му аркуші.
Суддя О.Ю. Резніченко