79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.06.2017р. Справа № 914/987/16
За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство «Під Зуброю»
про: стягнення 38128,64 грн. та виселення з нерухомого майна.
Суддя Березяк Н.Є
Секретар судового засідання Кравець О.І.
За участю представників:
від позивача: Процко Р.Б. - представник
від відповідача: ОСОБА_1
від третьої особи: Ощіпко Н.П. - представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Позов заявлено Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 38128,64 грн. та виселення з нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.06.2016 р. в задоволенні позову відмовлено повністю та визнано недійсним договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-9163-15 від 20.08.2015 р., укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
Постановою Львівського апеляційного господарського суд від 24.10.2016 р. вище зазначене рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 р. касаційну скаргу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 р. у справі № 914/987/16 скасовано, справу направлено до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.
Ухвалою суду від 07.04.2017 р. справу призначено до розгляду на 24.04.2017р.
Розгляд справи не одноразово відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 05.05.2017 р. строк розгляду справи продовжувався.
Ухвалою суду від 12.06.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство «Під Зуброю».
16.06.2017 р. позивачем на адресу суду подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. 2640/17), якою просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24 690,39 грн. та виселити його з нежитлового приміщення загальною площею 5,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У судовому засіданні 19.06.2017 р. оголошено перерву до 21.06.2017 р. для надання можливості відповідачу ознайомитись із заявою про зменшення позовних вимог і поданими позивачем розрахунками.
20.06.2017 р. відповідачем подано на адресу суду заперечення на заяву про зменшення позовних вимог (вх. 21867/17) в якій просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що наданий позивачем розрахунок є необґрунтованим.
В продовженому судовому засіданні 21.06.2017 р. представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог та наданих поясненнях. Свої позовні вимогу обґрунтовує тим, що відповідачем не сплачувалось за оренду наданого йому приміщення та не вчасно його повернуто, що стало підставою нарахування позивачем неустойки.
Відповідач у продовженому судовому засіданні 21.06.2017 р. проти позову заперечив повністю з підстав зазначених у наданих відзивах, запереченнях, усних поясненнях та зокрема свої останні заперечення обґрунтовує тим, що позивачем наданий розрахунок до заяви про зменшення позовних вимог є необґрунтованим та містить купу помилок та незрозумілих нарахувань і просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа явку повноважного представника у судове засідання 21.06.2017 р. забезпечила.
В судовому засіданні 21.06.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
20.08.2015 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-9163-15 (далі - Договір), відповідно до п. 1. якого Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності № 54-А від 11.08.2015 року передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Під Зуброю" (далі - Балансоутримувач).
Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 5,8 м2, у тому числі: підвал 0,00 кв.м., перший поверх 5,8 кв.м., мансарда 0,00 кв.м., другий поверх 0,00 кв.м., третій поверх 0,00 кв.м., спільне користування 0,00 кв.м., з індексом приміщення Х, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 09.02.2015 року, інвентарний №1282.
Вартість Об'єкта оренди, відповідно до звіту про оцінку майна, затвердженого наказом управління комунальної власності № 1635/е від 23.06.2015 року, станом на 30.04.2015 року становить 32710,00грн. без ПДВ.
Згідно з п. 2.1. Договору, Об'єкт оренди Орендар буде використовувати для ремонту одягу.
Розмір орендної плати, відповідно до п. 5.1. Договору становить 2055,00грн. без ПДВ за перший місяць оренди, згідно із запропонованою переможцем конкурсу сумою.
Відповідно до п. 5.2. Договору, розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п. 5.3 Договору).
Відповідно до п. 5.6. Договору Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок Орендодавця.
Згідно акту приймання-передачі № 612 від 21.08.2015 року, Орендодавець здав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди, у відповідності до розділу 3 договору.
Як зазначено у п. 4.1. Договору, термін договору оренди визначений на 3 місяці з 20.08.2015 року до 20.11.2015 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 4.7. Договору).
Приписами п. 10.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
18.12.2015 року Орендодавцем надіслано Орендарю повідомлення № 2302-вих-2826 від 18.12.2015 року про припинення договірних відносин у зв'язку із закінчення терміну дії Договору. Однак, станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідачем Об'єкт оренди не було повернуто.
Крім того, відповідач свої зобов'язання, передбачені Договором, зі сплати орендної плати не виконував.
Відповідно зазначене стало підставою звернення позивача із позовом з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 24 690,39 грн. в т.ч. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що зменшенні позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Положеннями п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як зокрема, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як встановлено судом, 20.08.2015 року між сторонами укладено договір оренди відповідно до п. 1. якого позивач на підставі наказу управління комунальної власності № 54-А від 11.08.2015 року передає, а відповідач приймає в строкове платне користування Об'єкт оренди, що знаходиться на балансі ЛКП "Під Зуброю", за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 5,8 м2.
Згідно акту приймання-передачі № 612 від 21.08.2015 року (розділ 3 договору), позивач здав, а відповідач прийняв Об'єкт оренди, без зауважень (а.с. 35).
Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача, що на момент укладення договору оренди позивач не був власником майна, а відтак вважає укладений між сторонами договір недійсним.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, як це визначено вимогами частини 1 ст. 761 ЦК України та ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до вимог, передбачених ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Статтею 331 ЦК України встановлено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Частиною 2 ст. 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Згідно вимог передбачених ст. 2 Закону України від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вимогами ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.
Приписами ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Судом при розгляді даної справи враховано відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції та досліджено питання права власності на спірний об'єкт.
Як вбачається з долучених доказів до матеріалів справи, а саме відповідно до рішення № 322 Львівської міської ради від 22.04.2016 р. «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_5» та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що спірні приміщення є комунальною власності.
Доказів перебування спірного майна у власності інших осіб, як і доказів оформлення орендних правовідносин з іншими особами відповідач суду не надав.
Що стосується позовних вимог в частинні виселення з орендованих приміщень суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Аналогічний обов'язок відповідача закріплений і в Договорі (п. 7.1.2).
Однак, відповідачем не належно виконувались свої договірні обов'язки, щодо належної оплати за орендоване приміщення.
Договір укладено строком дії до 20.11.2015 р.
Відповідно до п. 4.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
18.12.2015 р. № 2302-вих-2826 позивач скерував повідомлення про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що повернення орендарю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну його дії.
Згідно п. 9.3 договору, об'єкт оренди повинен бути переданий та прийнятий протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних у п. 9.1 цього договору.
Відповідно до п. 9.6 договору, у разі припинення бо розірвання договору орендар повинен повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відшкодувати орендарю збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини орендаря.
Не заслуговують на увагу суду заперечення відповідача в яких він зазначає, що не мав змоги використовувати об'єкт оренди за призначенням, оскільки балансоутримувач не передав своєчасно ключів від спірного приміщення та не підготував об'єкта оренди до передачі.
Як вбачається з умов договору та матеріалів справи, фактом належної передачі об'єкту оренди є складений акт приймання-передачі, який підписаний та скріплений печатками сторін (п. 3.3 договору) без зауважень (а.с. 35).
А відтак, виходячи з вище викладеного, позивач звернувся до відповідача з проханням звільнити приміщення і довів його до відома про не бажання в подальшому продовжувати даний договір та просив повернути займане приміщення, відповідно позовна вимога про виселення з спірних приміщень обґрунтована та підлягає до задоволення.
Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 24 690,39 грн., з яких 7 580,82 грн. становить заборгованість по орендній платі за період з 21.08.2015 р. по 20.11.2015 р. та 17 109,57 грн. неустойка за період з 21.11.2015 р. по 29.02.2016 р. то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.05.2012 р. № 01-06/735/2012 «Про деякі питання практики застосування ст. 785 та ст. 786 Цивільного кодексу України» неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем, як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.
Виходячи з вище зазначеного та провівши перерахунок заявлених позовних вимог з урахування заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає дані зменшенні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що зменшенні позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.
Судовий збір покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,83,84,85,111-12 ГПК України, суд -
1.Зменшенні позовні вимоги задоволити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ЄДРПОУ 25558625) заборгованості в сумі 24 690,39 грн. та судовий збір в сумі 2 756,00 грн.
3. Висилити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (79052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлового приміщення загальною площею 5,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_5.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2017 року.
Суддя Березяк Н.Є.