"19" червня 2017 р.Справа № 916/2690/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕТ-ЮГ”;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БЄЛТРАНС”;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “БЄЛ-ТРАНС” та 2) Державної фіскальної служби України
про визнання недійсним правочину, скасування податкової накладної, зобов'язання скасувати помилково зареєстровану податкову накладну
Головуючий - Щавинська Ю.М.
Судді - Смелянець Г.Є.
ОСОБА_1
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 06.07.2016р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: ОСОБА_3 - довіреність від 17.03.2017р.;
від третьої особи 2: ОСОБА_4 - довіреність № 99-99-10-15/26 від 27.09.2016р.
Суть спору: 29.09.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕТ-ЮГ” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЄЛТРАНС”, в якій просить суд визнати недійсним правочин, укладений між ним та відповідачем щодо купівлі-продажу товарів від 27.04.2016р. на загальну суму 998720 грн., в тому числі ПДВ 166453,33 грн.; скасувати податкову накладну №1492 від 27.04.2016р., а також зобов'язати відповідача скасувати помилково зареєстровану податкову накладну №1492 від 27.04.2016р. шляхом реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток №2 до податкової накладної) №131 від 27.04.2016р., а також стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позову.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 27.04.2016р. між ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" (Продавець) та ТОВ "БЄЛ-ТРАНС" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 27/04, в межах якого до обов'язків Продавця входила передача у власність Покупця металопродукції, а Покупець зобов'язаний був прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах вищезазначеного договору.
Так, позивач зазначає, що згідно видаткових накладних № 0000-002499 від 27.04.2016р.; № 0000-002501 від 27.04.2016 року; № 0000-002500 від 27.04.2016 року Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 998 720 грн., в тому числі ПДВ 166 453,33 грн.
27.04.2016 року Покупцем була сплачена повна сума за отриманий товар. Жодних претензій щодо виконання умов договору купівлі-продажу у сторін договору не було.
Як вказує позивач, 27.04.2016р. бухгалтером ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" через систему "Медок" на адресу ТОВ "БЄЛТРАНС" в електронному вигляді було помилково направлено податкову накладну № 1492 на загальну суму 998720грн., вказуючи, що зазначена накладна була прийнята в ДПІ 10.05.2016р., доставлена ТОВ "БЄЛТРАНС" 16.05.2016р.
ТОВ “ТРАНСМЕТ-ЮГ” зазначає, що відразу ж після виявлення помилки 11.05.2016р. на адресу ТОВ "БЄЛТРАНС" в електронному вигляді було направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, який останнім було одержано 16.05.2016р.
Позивач стверджує, що помилкове направлення податкової накладної № 1492 сталося через схожість найменувань юридичних осіб: ТОВ "БЄЛТРАНС" та ТОВ "БЄЛ-ТРАНС".
При цьому зауважує про неможливість самостійного вилучення з реєстру направленої накладної та її скасування, з огляду те, що така можливість передбачена лише для Покупця, з яким відсутні засоби зв'язку.
Відтак позивач вважає, що оскільки між ним та відповідачем відсутні будь-які господарські відносини, які обумовлюються виконанням договірних зобов'язань щодо купівлі-продажу товарів, з урахуванням того, що направлення податкової накладної № 1492 було здійснено без наміру створення правових наслідків, такий правочин є фіктивним та має бути визнаний судом недійсним.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2015р. (суддя Бездоля Ю.С.) порушено провадження у справі №916/2690/16 із призначенням справи до розгляду в засіданні суду 24.10.2016р.
20.10.2016р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові обґрунтування способу захисту порушеного права та правові підстави позовних вимог (т.1 а.с.59-62), згідно яких останній зазначає, що направлення податкової накладної №1492 було здійснено без наміру створення правових наслідків, у зв'язку із чим спірний правочин, на його думку, є фіктивним та може бути визнаний судом недійсним.
При цьому позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідач не скасував помилково направлену на його адресу податкову накладну, він позбавлений права на отримання податкового кредиту з ПДВ на суму 166453,33 грн., вказуючи при цьому про наявність на теперішній час прогалин в законодавстві щодо позасудового вирішення питання зі скасування помилкових накладних та встановлення лише добровільного скасування накладної контрагентом. Відтак вказує, що він змушений був звернутися до суду для захисту свого порушеного права.
Судове засідання, призначене на 24.10.2016р., з огляду на перебування судді Бездолі Ю.С. на лікарняному, не відбулось.
Ухвалою суду від 28.10.2016р. у зв'язку із поверненням судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, справу призначено до розгляду в засіданні суду 16.11.2016р.
Ухвалою суду від 16.11.2016р., з огляду на необхідність витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 29.11.2016р.
Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “БЄЛ-ТРАНС”.
Ухвалою суду від 29.11.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та з врахуванням необхідності витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 14.12.2016р.
Ухвалою суду від 14.12.2016р. справу № 916/2690/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
За результатами автоматизованого розподілу справи, визначено склад колегії: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Желєзна С.П. та Смелянець Г.Є.
Ухвалою суду від 15.12.2016р. справу №916/2690/16 прийнято до провадження у вищевказаному складі суду із призначенням розгляду в засіданні суду 17.01.2017р.
Вказаною ухвалою в порядку ст. 30 ГПК України у судове засідання 17.01.2017р. викликано уповноваженого представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області для надання пояснень щодо особи адміністратора автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України та щодо можливості самостійно скасувати помилково зареєстровану податкову накладну в автоматизованій системі “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України.
15.12.2016р. до канцелярії суду на виконання вимог вказаної ухвали від податкового органу надійшли пояснення (т.1 а.с.116), згідно яких останній зазначає, що реєстрація податкових накладних здійснюється в системі електронного адміністрування ПДВ у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно в електронній формі на центральному рівні Державної фіскальної служби України.
Як зазнає інспекція, після надходження податкових накладних або розрахунків коригування, платникам податків надходить перша квитанція, підписана ЕЦП Державної фіскальної служби України, на що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області не має технічної можливості впливати.
Ухвалою суду від 17.01.2017р., з огляду на нез'явлення у судове засідання представників відповідача та третьої особи, а також необхідність витребування додаткових документів, розгляд справи було відкладено на 15.02.2017р.
Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну фіскальну службу України.
Судове засідання, призначене на 15.02.2017р., з огляду на перебування головуючого судді Бездолі Ю.С з 06.02.2017р. на лікарняному, не відбулося.
Розпорядженням керівника апарату суду від 15.02.2017р., у зв'язку із перебуванням головуючого судді Бездолі Ю.С. з 07.02.2017р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2690/16, за результатами якого вказану справу передано на розгляд головуючому судді Щавинській Ю.М., судді Желєзній С.П., судді Смелянець Г.Є.
Розпорядженням керівника апарату суду від 20.02.2017р., з огляду на перебування члена колегії судді Желєзної С.П. з 20.02.2017р. на лікарняному, з метою недопущення порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2690/16, за результатами якого вказану справу розподілено головуючому судді Щавинській Ю.М., суддям Смелянець Г.Є., Гуляк Г.І.
Ухвалою суду від 20.02.2017р. справу №916/2690/16 прийнято до провадження у вказаному складі суду із призначенням розгляду в засіданні суду 20.03.2017р.
Ухвалою суду від 20.02.2017р. зобов'язано Біляївське відділення Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області надати до суду відомості щодо прийняття ТОВ «БЄЛТРАНС» податкової накладної №1492 від 27.04.2016р., виданої ТОВ «ТРАНСМЕТ-ЮГ», та включення операцій по даній податковій накладній до податкової звітності з ПДВ (до податкового кредиту), а саме: податкову декларацію з ПДВ з додатком Д.5 (розшифровки в розрізі контрагентів) за квітень 2016 року.
16.03.2017р. до канцелярії суду від вищевказаної інспекції на виконання вимог ухвали суду надійшли пояснення (т.2 а.с.19), згідно якої остання зазначає, що ТОВ „Бєлтранс” відповідно до інформаційної системи „Податковий блок”, яка введена в дію наказом ДФС України від 24.12.202р. № 1197, перебуває на обліку в Біляївському відділенні Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків за не основним місцем обліку.
При цьому зазначає, що, оскільки така звітність подається платником за основним місцем обліку, ТОВ „Бєлтранс” податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016р. подало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
З урахуванням наданої відповіді ухвалою суду від 20.03.2017р. вищевказану інформацію витребувано у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
В засіданні суду 20.03.2017р. представник позивача під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в свою чергу заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні.
У судовому засіданні 20.03.2017р. оголошено перерву до 06.04.2017р.
В засіданні суду 06.04.2017р. представником позивача було надано клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів (т.2 а.с.57), розгляд якого судом не здійснювався з огляду на відсутність такої необхідності.
Ухвалою суду від 06.04.2017р., у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника третьої особи, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподанням витребуваних судом доказів, а також з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, розгляд справи відкладено на 18.04.2017р.
10.04.2017р. до канцелярії суду від ДПІ у Приморському районі м. Одеси на виконання вимог ухвали суду надійшли пояснення (т.2 а.с.65), а також копія податкової декларації відповідача з ПДВ за квітень 2016р. (т.2 а.с.66-67).
Згідно вказаних пояснень інспекція зазначає, що ТОВ „Бєлтранс” перейшло на облік до ДПІ з 01.01.2017р., податкова звітність за квітень 2016р. була подана до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївської області.
При цьому податковий орган вказує, що згідно співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та податкової звітності з ПДВ від 27.05.2016р. за квітень 2016р. ТОВ „Бєлтранс” не скористалось податковим кредитом від ТОВ „Трансмет-Юг” (додаток № 5 не подано).
14.04.2017р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі (т.2 а.с.69-70), згідно яких останній, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що наслідки помилково складеної податкової накладної при аналізі норм діючого законодавства дає можливість зробити висновок щодо того, що розрахунок коригування може складатись або у разі зміни суми компенсації вартості товарів, або у разі допущення помилок, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів.
Так зауважує, що за відсутності факту здійснення операції з постачання або оплати, податкова накладна вважається безпідставною, а не помилковою, а виправлення помилок у таких випадках податковим законодавством не передбачено.
Одночасно ТОВ „Бєлтранс” вказує, що на теперішній час він є платником податку ІПН № 372607915533, а платника податку за № 372607915090, якому позивач відправив безпідставну податкову накладну, анульовано за самостійним рішенням контролюючого органу за причини надання декларацій про відсутність поставок, що в свою чергу свідчить про відсутність фізичної можливості скоригувати її.
18.04.2017р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог (т.2 а.с.71-72), згідно якої останній просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині визнання недійсним правочину, здійсненого між ТОВ „БЄЛТРАНС» та ТОВ „ТРАНСМЕТ-ЮГ” щодо купівлі-продажу товарів від 27.04.2016р. на загальну суму 998 720 грн., в тому числі ПДВ 166 453, 33 грн., та припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог, решту вимог позивач просить розглядати в загальному порядку.
В обґрунтування подання вказаної заяви позивач зазначає, що її подання спричинено здійсненням сторонами висновку стосовно того, що безпідставна податкова накладна №1492 від 27.04.2016 року, яка була надіслана на адресу відповідача, не є правочином з огляду на відсутність факту здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару між позивачем та відповідачем.
Судове засідання, призначене на 18.04.2017р., з огляду на перебування члена колегії судді Гуляк Г.І. з 13.04.2017р. у відпустці, не відбулось.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.04.2017р. приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Гуляк Г.І. у відпустці з 13.04.2017р., у зв'язку з необхідністю внесення змін до складу колегії, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2690/16, за результатами якого дану справу розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Смелянець Г.Є., суддя Літвінов С.В.
Ухвалою суду від 18.04.2017р. справу №916/2690/16 прийнято до провадження у вказаному складі суду із призначенням розгляду в засіданні суду 24.05.2017р.
Судове засідання 24.05.2017р., з огляду на перебування членів колегії судді Літвінова С.В. та судді Смелянець Г.Є. на лікарняному, не відбулось.
Ухвалою суду від 07.06.2017р., з урахуванням повернення членів колегії суддів Смелянець Г.Є. та Літвінова С.В. з лікарняного, справу № 916/2690/16 призначено до розгляду в засіданні суду 19.06.2017р.
У судове засідання 19.06.2017р. з'явився представник позивача, який під час розгляду справи в повному обсязі підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої до суду заяви про відмову від частини позовних вимог.
Представники третіх осіб у судовому засіданні 19.06.2017р. залишили вирішення спору на розсуд суду.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення на його адресу вищевказаної ухвали суду від 07.06.2017р.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно заяви про відмову від частини позовних вимог (т.2 а.с.71-72) просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині визнання недійсним правочину, здійсненого між ТОВ „БЄЛТРАНС» та ТОВ „ТРАНСМЕТ-ЮГ” щодо купівлі-продажу товарів від 27.04.2016р. на загальну суму 998 720 грн., в тому числі ПДВ 166 453, 33 грн., та припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог, решту вимог позивач просить розглядати в загальному порядку.
Згідно п. 4.2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у разі відмови позивача від позову та її прийняття судом.
Пунктом 4.6 вищевказаної постанови ВГСУ встановлено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству, та чи не порушує вона інтереси інших осіб.
Таким чином, враховуючи, що відмова Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕТ-ЮГ” від позову в частині визнання недійсним правочину, здійсненого між ТОВ „БЄЛТРАНС» та ТОВ „ТРАНСМЕТ-ЮГ” щодо купівлі-продажу товарів від 27.04.2016р. на загальну суму 998 720 грн., в тому числі ПДВ 166 453, 33 грн., не суперечить чинному законодавству та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає за можливе прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі №916/2690/16 в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Щодо вимоги про скасування податкової накладної № 1492 від 27.04.2016р. та зобов'язання відповідача скасувати її шляхом реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) № 131 від 27.04.2016р., суд вказує наступне.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Зазначене право позивача цілком кореспондується з обов'язком суду порушити провадження за оформленими належним чином позовами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою -посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Окрім викладеного, суд зазначає, що спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, обґрунтовуючи вимогу щодо скасування податкової декларації № 1492 від 27.04.2016р., зазначає, що 27.04.2016р. бухгалтером ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" через систему "Медок" на адресу ТОВ "БЄЛТРАНС" в електронному вигляді було помилково направлено податкову накладну № 1492 на загальну суму 998720грн., а також вказує, що зазначена накладна була прийнята в ДПІ 10.05.2016р., доставлена ТОВ "БЄЛТРАНС" 16.05.2016р.
ТОВ “ТРАНСМЕТ-ЮГ” зазначає, що відразу ж після виявлення помилки 11.05.2016р. на адресу ТОВ "БЄЛТРАНС" в електронному вигляді було направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, який останнім було одержано 16.05.2016р.
Позивач стверджує, що помилкове направлення податкової накладної № 1492 сталося через схожість найменувань юридичних осіб: ТОВ "БЄЛТРАНС" та ТОВ "БЄЛ-ТРАНС".
При цьому зауважує про неможливість самостійного вилучення з реєстру направленої накладної та її скасування, з огляду те, що така можливість передбачена лише для Покупця.
Зазначене і призвело до звернення до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Загальні правила виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів (послуг), передбачені статтею 192 Податкового кодексу України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом МФУ від 22.09.2014р. № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014р. № 1129).
Такі помилки виправляються на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, в якій виявлено помилки.
Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Загальні правила виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів (послуг), передбачені статтею 192 Податкового кодексу України (ПК) та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129; далі - Порядок № 957).
Аналіз зазначених норм дає можливість зробити висновок, що розрахунок коригування може складатись або у разі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), або у разі допущення помилок, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів (послуг).
Згідно п. 201.4 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця
Згідно п. 187.1 статті 187 вказаного кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, для складання податкової накладної головною умовою є здійснення господарської операції, що підтверджує факт постачання товарів (послуг) або отримання попередньої оплати.
На першу з цих дат постачальник складає податкову накладну, яку реєструє в ЄРПН. За відсутності факту здійснення операції з постачання або оплати податкова накладна вважається безпідставною, а не помилковою.
Виправлення помилок у таких випадках податковим законодавством не передбачено.
Аналогічний висновок викладено й у листі МГУ ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.09.2015р. № 21988/10/28-10-06-11, у якому зазначено, що у разі безпідставного складання податкової накладної за відсутності факту здійснення операції з поставки товарів чи послуг та/або оплати, розрахунок коригування до такої податкової не може бути виписаний.
При цьому сама податкова накладна не підлягає виключенню із ЄРПН. Попри те, що податкова накладна залишається зареєстрованою в ЄРПН, ні у продавця, ні у покупця (на якого складена помилкова податкова) не виникають податкові зобов'язання та податковий кредит, як це передбачено пунктами 198.6 та 201.10 ПК.
При цьому, згідно з пунктом 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 ЦК України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку податкова накладна не спричинила зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки вона була складена за відсутності факту здійснення операції з постачання або отримання попередньої оплати.
Як було встановлено судом з матеріалів справи (т.2 а.с.65-67), згідно співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та податкової звітності з ПДВ від 27.05.2016р. за квітень 2016р. ТОВ „Бєлтранс” не скористалось податковим кредитом від ТОВ „Трансмет-Юг” (додаток № 5 не подано).
Крім того, як встановлено під час розгляду справи, на теперішній час ТОВ „Бєлтранс” є платником податку ІПН № 372607915533 (т.2 а.с.31), а платника податку за №372607915090, якому позивач відправив безпідставну податкову накладну, анульовано за самостійним рішенням контролюючого органу.
Слід також зазначити, що пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. Така заява із скаргою є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки контрагента для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку на додану вартість.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача скасувати податкову накладну № 1492 від 27.04.2016р. шляхом реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) № 131 від 27.04.2016р., з підстав, по-перше, відсутності механізму вчинення такої дії з огляду на наявність у платника податку іншого податкового номеру, а, по-друге, враховуючи відсутність у відповідача закріпленого у законі або іншому нормативному акті відповідного обов'язку.
Крім того, з огляду на процитовані судом положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, суд зазначає, що позивач мав право на подачу відповідної скарги до контролюючого органу. При цьому, питання, пов'язані із поверненням надмірно сплаченого податку (отриманням можливості скористатися встановленим лімітом), мають вирішуватися в межах правовідносин відповідного платника податків (позивача) та податкового органу.
Суд також зазначає, що заявлена до суду вимога про скасування податкової накладної № 1492 від 27.04.2016р. також не може бути задоволена з огляду на відсутність відповідного способу захисту як у податковому, так і у господарському законодавстві.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕТ-ЮГ” слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України обов'язок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору на відповідача не покладається.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст. ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі №916/2690/16 в частині вимог про визнання недійсним правочину, здійсненого між ТОВ „БЄЛТРАНС» та ТОВ „ТРАНСМЕТ-ЮГ” щодо купівлі-продажу товарів від 27.04.2016р. на загальну суму 998 720 грн., в тому числі ПДВ 166 453, 33 грн., припинити.
2. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 26 червня 2017 р.
Головуючий суддя Ю.М. Щавинська
Суддя Г.Є. Смелянець
Суддя С.В.Літвінов