вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" червня 2017 р. Справа № 911/1431/17
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України»
про стягнення 7923,25 грн.
секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. № 01-22/7-133 від 27.03.2017 р.;
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач, ДП «МА «Бориспіль») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (далі - відповідач, ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України») про стягнення 7923,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором № 37.2.1-14/1-16 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 09.04.2014 р. в частині сплати за надані послуги у встановлений договором строк.
26.05.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання № 35-22/2-153 від 25.05.2017 р. (вх. № 10771/17 від 26.05.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії статуту, копії наказу № 29-о від 23.03.2017 р., довідки про включення до ЄДРПОУ.
02.06.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява № 1.6-28 від 30.05.2017 р. (вх. № 11349/17 від 02.06.2017 р.), за змістом якої відповідач визнає позов у повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника Приватного акціонерного товариства “Авіакомпанія Авіалінії України”.
У судовому засіданні 08.06.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала та зазначила про здійснення відповідачем оплати рахунку-фактури № 897/131 від 28.02.2017 р.
Розгляд справи відкладався.
22.06.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано повідомлення № 35-22/2-182 від 22.06.2017 р. (вх. № 12835/17 від 22.06.2017 р.), за змістом якого позивач зазначає, що 19.05.2017 р. на поточний рахунок ДП «МА «Бориспіль» від ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» надійшли кошти у сумі 3321,44 грн. з призначенням платежу : «за комунальні послуги згідно рахунків- фактур № 897/380, № 897/131, № 897/258, № 897/379 за договором № 31.2.1-14/1-16», у зв'язку з чим 1236,24 грн. позивачем було зараховано в погашення за рахунком-фактурою № 897/131 від 28.02.2017 р. Відтак, позивач просить припинити провадження у справі в частині 1236,24 грн. основного боргу, решту позовних вимог задовольнити повністю, судові витрати покласти на відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні 22.06.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала, з урахуванням заяви № 35-22/2-182 від 22.06.2017 р.; представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні 22.06.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
09.04.2014 року між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Балансоутримувач) та Приватним акціонерним товариством “Авіакомпанія Авіалінії України” (Орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 37.2.1-14/1-16.
У зв'язку з наданням орендарю в оренду приміщень № 95-100, 102-103 загальною площею 62,0 кв.м на 2-му поверсі адміністративно-виробничої будівлі (профілакторій) балансоутримувача для розміщення транспортного підприємства з перевезення пасажирів, балансоутримувач надає, а орендар отримує визначені в договорі послуги (п. 1.1, п.п 1.1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що сплата за договором здійснюється орендарем з 01.03.2014 р., згідно вимог пункту 2.2.2 договору.
Згідно з п. 1.3 договору розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
У відповідності до пункту 2.1.6 договору, балансоутримувач зобов'язаний щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання - отримання послуг та їх якості, а також, раз в рік виставляти орендарю рахунок щодо компенсації земельного податку за оренду приміщень на підставі п. 1.1.3 договору.
Відповідно до умов пункту 2.2.2 договору, орендар взяв на себе зобов'язання самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг та раз в рік рахунок на оплату земельного податку. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами.
У відповідності з п.п 6.1, 6.2 договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.09.2014 р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на кожний наступний місяць.
Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано.
На виконання умов договору № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014 р. позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури та акти приймання-здачі за надані послуги, а саме - рахунок-фактура від 30.09.2016 р. № 897/972 на загальну суму 1154,41 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.09.2016 р.; рахунок-фактура від 31.10.2016 р. № 898/1030 на загальну суму 1154,41 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.10.2016 р.; рахунок-фактура від 30.11.2016 р. № 897/1152 на загальну суму 1154,41 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.11.2016 р.; рахунок-фактура від 31.12.2016 р. № 898/1274 на загальну суму 1154,41 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.12.2016 р.; рахунок-фактура від 31.01.2017 р. № 897/4 на загальну суму 1154,41 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.04.2017 р.; рахунок-фактура від 28.02.2017 р. № 897/131 на загальну суму 1236,24 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2017 р.
Зазначені акти приймання-здачі виконаних послуг та рахунки-фактури були отримані відповідачем в бухгалтерії наручно, про що свідчать записи в реєстрах виданих/отриманих оригіналів документів з вересня 2016 року по лютий 2017 року, копії яких додано до матеріалів справи. Претензій щодо наданих послуг відповідач позивачу не пред'являв.
Таким чином, зобов'язання, визначені умовами договору, з вересня 2016 року по лютий 2017 року позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується вказаними вище актами приймання-здачі виконаних послуг, які вважаються підписаними відповідно до п. 2.2.2 договору, оскільки не були повернуті відповідачем до бухгалтерії позивача.
Оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання і не сплатив ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за вересень 2016 року - лютий 2017 року заборгованість по витратах балансоутримувача на утримання орендованого відповідачем нерухомого майна та за надання комунальних послуг, ДП «МА «Бориспіль» і звернулось з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як встановлено судом за наявними у матеріалах справи доказами, після подання даного позову до суду, відповідачем було здійснено часткове погашення суми заборгованості, а саме - 3321,44 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи банківською випискою від 19.05.2017 р.
Відповідно до поданих позивачем пояснень № 35-22/2-182 від 22.06.2017 р. здійснена відповідачем 19.05.2017 р. оплата у розмірі 3321,44 грн. частково була зарахована за виставленими позивачем рахунками-фактурами № 897/380, № 897/258 та № 97/379, а частину оплати у розмірі 1236,24 грн. позивачем було зараховано в рахунок погашення заборгованості за виставленим позивачем рахунком-фактурою від 28.02.2017 р. № 897/131 на загальну суму 1236,24 грн., про оплату якого, серед інших, було вказано відповідачем у призначенні платежу.
Згідно з приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1236,24 грн., підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Водночас, відповідачем було подано до господарського суду Київської області заяву № 1.6-28 від 30.05.2017 р. про визнання позову у повному обсязі.
Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного та встановлення судом наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 5772,05 грн. позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Окрім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг, позивач на підставі п. 4.2 договору просить суд стягнути з відповідача 614,88 грн. пені.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим договором.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань у вигляді несвоєчасної оплати послуг згідно договору судом встановлений та відповідно до заяви № 1.6-28 від 30.05.2017 р. визнаний відповідачем.
З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 614,88 грн., нарахованої на заборгованість відповідача щодо кожного рахунку-фактури окремо, за загальний період з 21.10.2016 р. до 03.05.2017 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 614,88 грн. пені підлягає задоволенню.
Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 66,61 грн., нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного рахунку-фактури окремо, за загальний період з 21.10.2016 р. до 03.05.2017 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3 % річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 233,47 грн., нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного рахунку-фактури окремо, за загальний період з 21.10.2016 р. до 03.05.2017 р., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо задоволення решти позовних вимог ДП «МА «Бориспіль» у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача. Поряд з цим, в частині вимог позивача, провадження у справі щодо яких припинено, згідно з приписами ч. 2 ст. 49 ГПК України, з урахуванням здійснення відповідачем сплати частини суми основного боргу в розмірі 1236,24 грн. вже в процесі розгляду даної справи, судові витрати в цій частині також покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код 01130584) основного боргу в сумі 1236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 24 коп.
2. В іншій частині позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код 01130584) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) 5772 (п'ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 05 коп. основного боргу, 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 88 коп. пені, 66 (шістдесят шість) грн. 61 коп. 3% річних, 233 (двісті тридцять три) грн. 47 коп. інфляційних втрат, а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 27.06.2017 р.
Суддя В.М. Бабкіна