20.06.2017 Справа № 904/6360/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення 9 480 грн. 24 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №18-48 від 01.06.2017р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 702 від 17.05.2017р.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця "Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" шкоду, завдану недостачею в розмірі 9 480 грн. 24 коп., відповідно до комерційного акту РА № 460005/266 від 10.02.2017р.
Ухвалою суду від 06.06.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.06.2017р.
Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні 20.06.2017р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
На виконання умов договору постачання № 1-1-2016/103 від 05.10.2016р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» та специфікації до вказаного договору постачання від 20.01.2017р., на адресу позивача 06.02.2017р. направлено вантаж - вугілля кам'яне. У залізничній накладній № 48292874 зазначено, що вантажовідправником є ТОВ Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська».
За накладною № 48292874 зі ст. Кураховка Донецької залізниці на станцію ОСОБА_3 Придніпровської залізниці прибув вагони № 62198627, № 56108244 з вантажем: вугілля кам'яне марки г- газовий, вологість не менше 8 %, в накладній зазначено масу вантажу 108 200 кг (вагон № 62198627- 55 900 кг, вагон № 56108244 - 52 300 кг) (а.с. 11).
Під час приймання вантажу по кількості була проведена його комісійна видача з перевантаженням вагону № 62198627, в результаті чого встановлено, що у залізничній накладній вказано масу вантажу у зазначеному вагоні - 55 900 кг, а фактично його вага - 51 020 кг, тобто виявлена нестача у розмірі 4 880 кг.
Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, з урахуванням норми нестачі 2% маси (вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані), зазначеної в перевізних документах, нестача у вагоні № 62198627 складає: 4 880 кг (виявлена нестача) - 1 118 кг (норма нестачі) = 3 762 кг.
Загальна вартість недостачі у вагоні № 62198627, згідно розрахунку позивача, складає 9 480 грн. 24 коп.
Нестача продукції підтверджена комерційним актом РА № 460005/266 від 10.02.2017р., згідно якого на підставі актів загальної форми № 41401 від 07.02.2017р. ст. Красноармійськ, № 497 від 09.02.2017р. ст. Синельникове - 1 проведено комісійну видачу вантажу одержувачу із зважуванням вагона на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача заводський № 048 прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень під № 0120, повірка 05.12.2016р. комісією. Згідно перевізного документа значиться тара з бруса 23 300 кг., нетто 55 900 кг. Фактично виявилося: брутто 74 320 кг., тара з документа 23 300 кг., нетто 51 020 кг., що менше ваги у документі на 4 880 кг. У комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище рівня бортів на 10 см., вантаж маркований двома продольними бороздами, вапняним розчином, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування виїмки: над 1-2 люками розміром 200х280х30 см., ліворуч над 2-3 люками розміром 300х220х30 см., праворуч над 3-4 люками діаметром 150 см., глибиною 20 см., над 5-6 люками розміром 230х220х30 см. У технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люки зачинені, слідів течі вантажу немає. При повторному зважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.
Рахунок на передоплату ТОВ ДТЕК Трейдінг» № 2501-2 від 25.01.2017р. (а.с. 15) позивачем сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 297623 від 30.01.2017р. (а.с. 16).
Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, що і є причиною виникнення спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно із ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2,3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 ст. 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно із ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (абз. 3 та 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
Залізниця прийняла вагон № 62198627 без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, його технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі вагону № 62198627 з вантажем залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності та протікання, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.
За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на залізницю.
Так, ст. 129 Статуту залізниць України, передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме: у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Частиною 1 ст. 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Судом встановлено, що з урахуванням норми недостачі 2% маси, зазначеної в перевізних документах, вагова недостача у даній партії коксового горішку склала 3 762 кг. Враховуючи вартість 1 тони коксового горішку у розмірі 2 100 грн. 00 коп. без ПДВ, вартість недостачі склала 9 480 грн. 24 коп. з ПДВ та вірно розрахована позивачем.
За встановлених обставин, у зв'язку з тим, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.
З урахуванням вищевикладеного, стягнення суми фактичної шкоди покладається на відповідача - ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця".
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542) 9 480 грн. 24 коп. (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят грн.. 24 коп.) шкоди, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_4
Повне рішення складено 26.06.2017