26.06.2017 Справа № 904/4594/17
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с.Преображенське, Васильківського району, Дніпропетровської області)
до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м. Дніпро)
про зобов'язання вчинити дії щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 761 від 12.04.2017)
від відповідача: Армашова І.М. - головний спеціаліст (довіреність № 9-4-0.61-6605/2-17
від 26.04.2017)
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі -відповідач) вчинити дії щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010, укладеного між позивачем та Васильківською районною державою адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області, який зареєстровано за № 041011801899 від 24.12.2010 та визнано поновленим на той самий строк та на тих же умовах рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 19.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016, було визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 08.11.2010 (кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2), укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, який зареєстрований за № 041011801899 24.12.2010. При цьому, всупереч частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до норм якої додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, відповідач ухиляється від укладення відповідної додаткової угоди. Позивач посилається на те, що частиною 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 11.05.2017.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 26589/17 від 11.05.2017), в якій він проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що у зв'язку із закінченням 08.11.2015 строку дії договору оренди земельної ділянки площею 20,0 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та відсутністю укладеної та зареєстрованої додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, вказана земельна ділянка набула статусу такої, що не надана у власність чи користування (віднесена до земель запасу). Відтак, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було прийнято Накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою учасникам антитерористичної операції, зокрема: Наказ від 19.04.2016 № 4-2343/15-16-СГ (ОСОБА_5.); Наказ від 19.04.2016 № 4-2344/15-16-СГ (ОСОБА_6); Наказ від 19.05.2016 № 4-2613/15-16-СГ (ОСОБА_7); Наказ від 20.07.2016 № 4-3834/15-16-СГ (ОСОБА_8). Наказами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було затверджено документацію із землеустрою та надано вищевказаним громадянам земельні ділянки у власність (Наказ від 01.08.2016 № 4-4117/15-16-СГ, Наказ від 22.08.2016 № 4-4715/15-16-СГ, Наказ від 17.10.2016 № 4-6769/15-16-СГ, Наказ від 07.11.2016 №4-7595/15-16-СГ). Зважаючи на те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним та відсутність повноважень щодо розпорядження землями приватної власності, Головне управління не має законодавчої змоги укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010 (кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2), укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Васильківською районною державною адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області.
У судове засідання 11.05.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 11.05.2017 представник позивача виклав та обґрунтував позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, що наведені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.05.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 11.05.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.06.2017.
Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 33171/17 від 12.06.2017), в якому він просив суд продовжити строк вирішення спору на 15 днів.
Ухвалою суду від 12.06.2017 клопотання позивача задоволено та продовжено строк вирішення спору на 15 днів, терміном по 29.06.2017 включно.
У судове засідання 12.06.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 12.06.2017 представники позивача та відповідача підтримали правові позиції, викладені у даній справі раніше.
У судовому засіданні 12.06.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.06.2017.
Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 36039/17 від 26.06.2017), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 90401605 від 23.06.2017.
У судове засідання 26.06.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 26.06.2017 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що наведені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.06.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 26.06.2017 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016 було визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 08.11.2010 (кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2), укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, який зареєстрований за № 041011801899 24.12.2010.
Вказане рішення мотивоване наступним:
- Розпорядженням голови Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 58-р-05 від 09.02.2005, було затверджено проект відведення земельної ділянки, що передається в оренду, та вирішено передати ОСОБА_4 в оренду для ведення товарного-сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з земель запасу Великоолександрівської сільської ради загальною площею 20,0 га із них: 20,0 га - рілля, терміном на 5 років;
- на підставі зазначеного розпорядження, 21.03.2005 між Васильківської районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області. В оренду передано земельну ділянку земель запасу площею 20,0 га, у тому числі: 20,0 га - рілля. Договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його (пункт 2.1. договору оренди). Зазначений договір, було зареєстровано у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.05.2005 за № 040511800327;
- 28.09.2010 головою Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області було видано розпорядження № 384-р-10 про поновлення з приватним підприємцем ОСОБА_4 договору оренди від 18.05.2005 на земельну ділянку площею 20,00 га (ріллі), яка знаходиться на території Великоолександрівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на п'ять років. На виконання зазначеного розпорядження 08.11.2010 між Васильківської районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар), був укладений новий договір оренди земельної ділянки, за яким позивачеві в користування передано ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, площею 20,0 га, у тому числі: 20,0 га - рілля. Договір укладено на п'ять років. Пунктом 2.2. договору сторони передбачили переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк, або продовження терміну дії договору. Крім того, сторони визначили, що продовження терміну дії договору відбувається у порядку, визначеному діючим законодавством, за умови письмового повідомлення про намір продовжити його дію не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору. 24.12.2010 зазначений договір, було зареєстровано у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041011801899. 12.10.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 11558535 про реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі наведеного вище договору оренди від 08.11.2010. Згідно з розділом реєстру "Зміст, характеристика іншого речового права", строк дії договору - 08.11.2015, з правом пролонгації, додаткові відомості: орендна плата складає 1,5% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, виходячи з умов договору оренди землі від 08.11.2010, та даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, строк дії зазначеного договору встановлено до 08.11.2015, що становить п'ять років з моменту його укладення. Станом на дату закінчення строку дії договору оренди від 08.11.2015, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, належать центральним органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, територіальним органом якого являється відповідач;
- позивач за два місяці до спливу строку договору оренди (до 08.09.2015) не повідомив відповідача про свій намір продовжити договір, з обов'язковим поданням проекту відповідної додаткової угоди, що, відповідно, виключає підстави для поновлення спірного договору за правилами встановленими частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Разом із тим, після 08.11.2015 (дата закінчення строку дії договору оренди землі), позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, і жодних заперечень протягом місяця після закінчення строку договору, з боку орендодавця не надходило (доказів не надано);
- таким чином, виходячи з приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", такий договір оренди земельної ділянки від 08.11.2010 слід вважати автоматично поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- з огляду на викладені вище обставини, враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду України від 28.02.2015 по справі № 6-10цс15, вимоги позивача про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 08.11.2010, суд визнав обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню, саме з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі";
- задовольняючи позовні вимоги, суд зазначив, що в силу приписів частин 6, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", автоматичне поновлення договору оренди землі не виключає обов'язку сторін щодо укладення відповідної додаткової угоди, відмова, а також наявне зволікання в укладенні якої може бути оскаржено в суді.
Вказане рішення суду залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 19.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016.
В той же час, норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення.
При цьому, згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".
В силу частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
Таким чином, судове рішення у справі № 904/2680/16 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення не можуть йому суперечити.
З урахуванням того, що у справі № 904/2680/16 було встановлено факт поновлення на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 08.11.2010 з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", суд не досліджує та встановлює вказані обставин під час розгляду даної справи.
З цих же підстав, суд розцінює критично доводи відповідача щодо віднесення спірної земельної ділянки на період розгляду справи № 904/2680/16 судом до земель запасу, а також правомірності розпорядження нею в період розгляду судом справи № 904/2680/16. З приводу цих заперечень відповідача суд зазначає також таке.
Під час вирішення даного спору, суд не надає оцінку законності наказам про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою громадянам України та наказам про затвердження документації із землеустрою та надання вищевказаним громадянам земельних ділянок у власність, оскільки їх дослідження не входить до предмета доказування у даній справі. Наявність вказаних наказів не може скасовувати, змінювати або бути причиною для невиконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання в силу норм статті 124 Конституції України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові засади оренди землі визначені статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Право користування земельними ділянками унормоване главою 15 Земельного кодексу України. Різновидом права користування земельною ділянкою є право на її оренду.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до частини 5 статті 126 цього Кодексу, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Cтатті 125 та 126 Земельного кодексу України передбачають, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Як було вказано вище, рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016, яке набрало законної сили, було визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 08.11.2010 (кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2), укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, який зареєстрований за № 041011801899 24.12.2010.
Так, відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час закінчення дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, з метою дотримання порядку, встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", звертався до відповідача з листом від 23.11.2016, до якого долучав проект додаткової угоди, на який відповідачем було надано відмову - лист № 31-4-0.62-13983/2.16 від 30.12.2016. Так, у вказаному листі відповідач вказав таке:
- направлений вами на узгодження проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010 (додаток до заяви від 23.11.2016 (вх. 31-10225/0/1-16 від 30.11.2016)) не відповідає вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі" та рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 по справі № 904/2680/16;
- відповідно до резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 у справі № 904/2680/16 визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 08.11.2010 (кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2), укладений між ФОП ОСОБА_4 та Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, який зареєстрований за № 04101801899 24.12.2010;
- в запропонованому Вами проекті додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010 пункт 1 викладений в наступній формі: "На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.206 поновити договір оренди земельної ділянки від 08.11.2010, який зареєстровано у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2010 за № 041011801899 строком на 5 років починаючи з 08.11.2015";
- виходячи з вищевикладеного, пропонуємо Вам оформити проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010 належним чином та повторно направити на узгодження до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с.19).
Після отримання вказаної відмови, позивач повторно направив відповідачу разом з заявою від 17.01.2017 примірник додаткової угоди (а.с.20).
Так, в матеріалах справ наявний примірник вказаної додаткової угоди з таким змістом:
"1. На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, який укладено від 08.11.2010 та зареєстровано у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2010 № 041011801899 строком на 5 років, починаючи з 08.11.2015.
2. Кадастровий номер земельної ділянки площею 20,0000 га: 12207822000:01:004:0017.
3. Відповідно до пункту 12.1. договору оренди земельної ділянки внести зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010 та деякі пункти викласти в наступній редакції:
- замінити сторону договору орендодавця з "Васильківська районна державна адміністрація" на "Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області".
4. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010 (державна реєстрація від 24.12.2010 за № 041011801899) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.
6. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендаря, другий - у орендодавця, третій - в органі, який здійснив державну реєстрацію." (а.с.22).
На вказану заяву відповідачем було надано відповідь - лист № 31-4-0.61-3581/2-17 від 21.02.2017, в якій відповідач вказав таке:
- зазначаємо, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на сьогоднішній день утримується від встановлення розміру орендної плати на рівні менше 8% від нормативної грошової оцінки. Відповідно до інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Васильківського районі Дніпропетровської області земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 20,00 га державної форми власності до 08.11.2015 знаходилась в оренді ПП Воскобойника ОСОБА_9. У зв'язку з тим, що договір оренди не було поновлено, земельна ділянка набула статусу "не наданої у власність чи користування". На теперішній час вищезазначена земельна ділянка частково розподілена Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області між учасниками АТО (а.с.21).
Як було вказано вище, згідно з частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони повинні укласти угоду про поновлення договору оренди.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 25.02.15 у справі №6-219цс14.
З цього приводу слід зазначити також те, що з 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, відповідно до якого райдержадміністрації були позбавлені повноважень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області створено у 2015 році та відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі між сторонами у даній справі має здійснюватися із уповноваженим органом виконавчої влади, яким на момент звернення позивача до суду є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
В той же час, частиною 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Як вже було встановлено вище, рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016 визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 08.11.2010 (кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2), укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (зареєстрований за № 041011801899 24.12.2010), однак додаткову угоду від 19.10.2016, надіслану позивачем 21.02.2017, відповідач не підписав, чим порушив вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі".
При цьому, з приводу причини відмови (в частині невідповідності розміру орендної плати вимогам законодавства) суд зазначає таке.
Внесення змін до договору щодо приведення розміру орендної плати у відповідність до положень Податкового кодексу України, здійснюється сторонами саме шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди. У разі виникнення суперечностей з цього приводу, спір між сторонами вирішується у судовому порядку, однак у справі про внесення змін до правочину, а не у спорі про визнання договору поновленим чи зобов'язання укласти відповідну додаткову угоду у відповідності до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Аналогічні висновки були викладені у постанові Вищого господарського суду України від 28.12.2016 у справі № 904/2680/16.
Суд також відзначає, що зміст додаткової угоди від 19.10.2016, надісланої позивачем, свідчить, що її умови відповідають рішенню господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016, а саме: договір поновлюється на тих же умовах та на той же строк.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд також виходив із наступного.
Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно ж до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов'язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.
Отже, враховуючи, що нормами законодавства України, які були чинними під час виникнення спірних правовідносин, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренду землі для оформлення факту його поновлення і виникнення за орендарем права оренди, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правильно обрано спосіб захисту свого цивільного права чи інтересу, який відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України.
Отже, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2010, укладеного між позивачем та Васильківською районною державою адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області, який зареєстровано за № 041011801899 від 24.12.2010 та визнано поновленим на той самий строк та на тих же умовах рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2680/16 від 29.06.2016, підлягають задоволенню у повному обсязі.
До аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 11.05.2016 у справі № 903/924/15.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати по справі, з урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у сумі 1 600 грн. 00 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2; ідентифікаційний код 39835428) укласти додаткову угоду про поновлення на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 08.11.2010 (кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2), укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (52610, Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Преображенське; ідентифікаційний код НОМЕР_1; дата народження 03.11.1972) та Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, який зареєстрований за № 041011801899 24.12.2010.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2; ідентифікаційний код 39835428) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (52610, Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Преображенське; ідентифікаційний код НОМЕР_1; дата народження 03.11.1972) - 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.06.2017
Суддя Ю.В. Фещенко