26 червня 2017 року Справа № 916/2331/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.
суддів Швеця В.О., Данилової М.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Кераміка"
на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 20.02.2017
у справі№ 916/2331/16 господарського суду Одеської області
за позовомПриватного акціонерного товариства "Михайлівський райагропостач"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Агрос"
простягнення коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунай Кераміка" вже зверталось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було додано доказів надіслання копії іншій стороні (сторонам) у справі та доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 1113 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.
Всупереч вимогам ч. 4 ст. 111ГПК України до касаційної скарги скаржником не додано доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунай Агрос".
В той же час, до касаційної скарги додано копію чека про направлення копії касаційної скарги позивачу - Приватному акціонерному товариству "Михайлівський райагропостач" неналежної якості, яку неможливо повністю прочитати. Копія чека не засвідчена належним чином, що не відповідає вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 та вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Окрім того, 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до якого, згідно підпункту "7" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 600,00 грн.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Кераміка" додано копію платіжного доручення № 51 від 06.04.2017 про сплату судового збору у сумі 68, 00 грн., тобто, в меншому розмірі, ніж це встановлено Законом України "Про судовий збір". Таке порушення є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що документи, які підтверджують сплату судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (постанова) (пункт 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України".
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що додане до касаційної скарги платіжне доручення не може вважатись належним доказом на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства.
Оскільки касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Кераміка" про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження колегією суддів не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись пунктами 3, 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Кераміка" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 916/2331/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя В. А. Корсак
Судді В. О. Швець
М. В. Данилова