16 червня 2017 року м. Київ К/800/20013/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Франківського районного суду міста Львова від 16 лютого 2017 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року
у справі № 465/8224/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці Державної фіскальної служби
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову начальника Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 2885/20909/15 від 11 грудня 2015 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з ч. 3 ст .470 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.
Постановою Франківського районного суду міста Львова від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконним та необґрунтованим, з огляду на те, що правопорушення передбачене ст. 470 МК України не є триваючим правопорушенням, оскільки пов'язане з перевищенням встановлених ст. 95 МК України строків доставки товарів, транспортних засобів більше ніж на 10 діб і вважається вчиненим на 11 день після настання строку доставки.
Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, 08 квітня 2015 року позивач ввіз на територію України в митному режимі «транзит», через митний пост «Мостиська», автомобіль марки «БМВ - 530» VIN НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2.
Станом на 21 грудня 2015 року, транспортний засіб з митної території України не вивозився та у інший митний режим, згідно з законодавством, не поміщений.
На виклики листами від 29 липня 2015 року №13-70-26/П/29-7349, 14 серпня 2015 року № 13-70-26/П/29-8252 та 28 жовтня 2015 року № 13-70-26/П/29-13393 Львівської митниці ДФС України, позивач для дачі пояснень не з'явивлявся, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення, де у графі одержувача міститься прізвище «Підгурський».
Станом на 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 не вивіз за митний кордон України вказаний автомобіль, чим перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу ДФС України більше, ніж на 10 діб, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
25 листопада 2015 року державним інспектором ВМО №1 митного посту «Мостиська» Львівської митниці ДФС України складено відносно позивача, протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України за перевищення граничного строку транзитних перевезень згідно ст. 95 МК України.
10 грудня 2015 року начальником Львівської митниці ДФС України винесено постанову про порушення митних правил № 2885/20909/15, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ст. 470 МК України передбачена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.
Ч. 3 ст. 470 МК України також передбачено, що перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.
Ст. 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 252 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Також слід зазначити, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, є повідомлення митного органу про факт аварії чи дії непереборної сили, а тому оскільки позивачем не виконано цього обов'язку то і в митного органу не було можливості здійснити перевірку цих обставин.
Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що спірний транспортний засіб з 11 квітня 2015 року по 10 грудня 2015 року перебував на ремонті, на підтвердження чого позивачем надано довідку ПП «ОСОБА_2 та акт № 10-к від 10 грудня 2015 року.
Суди також встановили, що листом від 01 вересня 2015 року , позивач повідомив відповідача про те, що його автомобіль не може бути вчасно вивезений за межі митної території у зв'язку із поломкою.
Проте, посилання позивача на надані документи щодо перебування автомобіля на ремонті судами це прийнято до уваги, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що ним було вчасно, відповідно до норм ст. 192 МК України, повідомлено про ці обставини та надано відповідні документи митному органу.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що вказаний ремонт транспортного засобу був вимушеним і зумовлений аварією, протиправними діями третіх осіб чи дією обставин непереборної сили.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що вчинене позивачем порушення митних правил, згідно з ч. 3 ст. 470 МК України, являється триваючим порушенням та відсутні об'єктивні обставини (непереборної сили) неможливості позивачем вивезення ТЗ за межі митної території України у визначений законодавством строк, оскільки відсутні докази ремонту транспортного засобу протягом квітня-грудня 2015 року та відсутні докази повідомлення позивачем митного органу про настання таких обставин.
Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду міста Львова від 16 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі № 465/8224/15-а .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Ю. Швед