Справа № 683/3627/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук Л.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області постановою від 08.02.2017 року вказаний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, решта осіб в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що з 21 грудня 1967 року ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, який 21 жовтня 2016 року помер. На день своєї смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із дружиною ОСОБА_3, яка перебувала на його утриманні.
З 10 січня 2002 року ОСОБА_4 перебував на обліку в Старокостянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області, де до смерті отримував пенсію за віком. З 01 травня 2016 року розмір його пенсії становив 2177 грн. 06 коп.
Позивач ОСОБА_3 також перебуває на обліку в Старокостянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з 22 липня 2004 року, де отримує пенсію за віком, розмір якої з 01 травня 2016 року становив 999 грн.
Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про шлюб подружжя ОСОБА_3, свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, довідкою Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств №7511 від 10 листопада 2016 року про сумісну реєстрацію до дня смерті; матеріалами пенсійних справ ОСОБА_4 та ОСОБА_3
10 листопада 2016 року позивач звернувся до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Листом від 18 листопада 2016 року №6776/02 відповідач відмовив їй у переході на пенсію по втраті годувальника, посилаючись на відсутність у ОСОБА_4 необхідного 15-річного страхового стажу, зарахувавши лише 2 роки 10 місяців 24 дня (період військової служби) страхового стажу.
Також відповідач зазначав, що немає можливості зарахувати стаж згідно трудової книжки, оскільки вона неналежно оформлена (невірно зазначено по-батькові), а також через необхідність підтвердити довідками періоди роботи її чоловіка ОСОБА_4 на взуттєвій фабриці з 01 серпня 1959 року по 29 квітня 1968 року та з 22 лютого 1969 року по 17 червня 2000 року, та в комбінаті побутового обслуговування з 29 квітня 1968 року по 22 лютого 1969 року.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України “Про пенсійне забезпечення”, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV ( далі - Закон України № 1058-IV).
Відповідно статті 9 Закону України №1058-IV, якою визначено види пенсійних виплат і соціальних послуг, встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до стаття 10 Закону України №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно ч.1 стаття 36 Закону України №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_5), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. (п.1 ч.2 ст.36 зазначеного Закону).
Згідно ч.3 ст.36 Закону України №1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони, зокрема одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 37 Закону України №1058-IV встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно статті 44 Закону України №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно статті 45 цього ж Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, враховуючи те, що позивач на момент смерті її чоловіка ОСОБА_4 перебувала на утриманні померлого, так як одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки розмір її пенсії був значно меншим, ніж у чоловіка, має право перейти на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, яка в силу ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинна бути їй призначена незалежно від тривалості страхового стажу годувальника пенсіонера.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно безпідставності відмови відповідача у призначенню позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника та як наслідок підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, стосовно необхідності надання позивачем будь-яких довідок чи документів в підтвердження наявності у її чоловіка страхового стажу необхідного для призначення пенсії з огляду на наступне.
Згідно ч.3 статті 44 Закону України №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Тобто, органи Пенсійного фонду, відповідно до зазначеного мають право вимагати відповідні документи необхідні для встановлення стажу з метою вирішення питання про призначення пенсії конкретній особі, лиши до призначення пенсії, оскільки у випадку призначення особі пенсії вона вважається такою, що має відповідний стаж необхідний для призначення такої пенсії, а тому здійснювати повторну перевірку документів в підтвердження наявності стажу є недоречним.
Згідно з матеріалами справи, пенсія чоловіку ОСОБА_3 була призначена, ще в 2002 році, а тому підстави для підтвердження наявності права на вже призначену пенсію є безпідставними, крім того позивач будучи членом сім'ї померлого пенсіонера відповідно до ч.1 статті 36 Закону України №1058-IV, має право отримання пенсії по втраті годувальника - незалежно від тривалості страхового стажу годувальника (її чоловіка).
Згідно статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 лютого 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 27 червня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7